Дослідження ціннісної природи права як складової соціокультурної системи. Співвідношення між правом та основоположними цінностями – свободою, рівністю та справедливістю. Ціннісне значення права у сучасному українському громадянському суспільстві.
Аннотация к работе
Національна академія наук УкраїниСпеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права; Історія політичних і правових учень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана на кафедрі теорії держави та права Київського університету права НАН України. Київ), начальник кафедри теорії держави і права кандидат юридичних наук, доцент Дзейко Жанна Олександрівна, докторант кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться 27 жовтня 2006 р. о 17 год. на засідання спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім.Актуальність теми дослідження визначається значним підвищенням ролі правового регулювання суспільних відносин в Україні на сучасному етапі її розвитку. Виконуючи функцію засобу організації й упорядкування суспільних відносин, право в Україні набуває особливого значення й у звязку з процесами євроінтеграції, входження України у світовий правовий простір. Виступаючи одним із основних засобів утілення в життя таких загальнолюдських цінностей як свобода, справедливість, демократія, право у нових для України політичних соціально-економічних та соціокультурних умовах актуалізує розвиток теоретичної думки щодо співвідношення людини і права. Гредескула „К учению об осуществлении права.”, в якій вперше була здійснена спроба показати динаміку формування, реалізації та застосування права як загальний пізнавальний процес, що має свої ціннісні критерії й аспекти. Так, його стаття “Про цінність права”, що побачила світ у 1928 році, була чи не першою на українських теренах спробою узагальнити досвід вітчизняної і західноєвропейської аксіології права.“Філософсько-правова характеристика категорії “цінність” - автор акцентує увагу на складному і різноманітному світі цінностей (матеріальних і духовних), які безпосередньо повязані з людиною і віддзеркалюють зацікавлене ставлення людей до оточуючого їх світу. У підрозділі здобувач підкреслює, що у філософсько-правовому сенсі цінностями є обєкти, явища, ідеї, суспільні процеси та їх властивості, до яких людина ставиться як до задовольняючих її соціальні потреби, інтереси, бажання і які вона залучає до сфери своєї життєдіяльності. По-перше, цінності - це породження розуму і волі людини (субєктивний ідеалізм); по-друге, цінності - це ідеальна сутність, що існує одвіку (обєктивний ідеалізм); по-третє, цінності - природні характеристики оцінки одних предметів і явищ повсякденного життя у порівнянні з іншими предметами (метафізичний підхід); по-четверте, цінності - це таке соціальне явище, яке є обєктивним і субєктивним одночасно (діалектико-матеріалістичний підхід); по-пяте, цінності - обєктивне явище, породжене реальними відносинами субєкта й обєкта. Розгляд співвідношення сутності права і його цінності посвідчує, що якщо, з точки зору філософії права, право розглядається як міра людської свободи, як розрізнення права і закону, що є недостатнім для юриспруденції і значною мірою непридатне для використання у безпосередній практиці для вирішення правових питань, то для юриспруденції право - це система норм, що мають бути забезпечені особливими методами, включаючи й примус. У розділі наголошується, що аксіологічний вимір права, в якому можна виявити найадекватніші вираження істотності суспільного життя, полягає у тому, що цінності права і його ідея в цілому завжди сприймаються нами як мислимий прообраз належного співіснування людей у соціуму, а те чи інше їх обґрунтування завжди розгортається як усвідомлення існуючого і повинного бути удосконаленням звязку людини з іншими людьми, суспільством.У дисертації вирішено актуальне наукове завдання щодо зясування ціннісної природи права як складової соціокультурної системи, що діє як у межах загального соціального організму, так і у формі самодостатньої самогенеруючої правової системи. Пізнавальна природа права передбачає відокремлення категорії цінності права, тобто його позитивної значущості у задоволенні потреб учасників суспільного життя, яка формується як стосовно кожної окремої людини чи означених соціальних спільнот, так і суспільства в цілому. Праву як різновиду нормативно-оціночного відображення світу, властиве визначення належних форм (норм) поведінки, виходячи з прийнятих у суспільстві цінностей, а відтак і оцінка конкретної поведінки як правомірного чи неправомірного вже з огляду на ці прийняті норми, які можуть породжуватися не тільки безпосередньо цінностями, а й опосередковано - наслідками негативної оцінки реальної ситуації та способом її виправлення.