Аналіз питання доступу та реалізації права на медичну допомогу внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Проблеми, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи. Відсутність проведення первинного медичного огляду всіх ВПО. Складність лікування важкохворих.
Аннотация к работе
Право внутрішньо переміщених осіб на медичну допомогу9 Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» [1] внутрішньо переміщена особа (далі - ВПО) має право на забезпечення лікарськими засобами у випадках і порядку, визначених законодавством, та надання необхідної медичної допомоги в державних і комунальних закладах охорони здоров’я. 6 Основ [4], є складовим елементом права на охорону здоров’я, який передбачає, що громадяни України мають право на кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, якщо він може запропонувати свої послуги, право на заміну лікаря та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров’я, тобто кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому державному лікувальному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування. Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка зараз не є підконтрольною Україні, після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб відповідно до законодавства має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання. 5 Закону України № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» [1] довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності воєнних дій. Територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), проставляє в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію місця проживання, у якій зазначається: адреса фактичного проживання, за якою внутрішньо переміщеній особі може бути вручено офіційну кореспонденцію (місце фактичного проживання), або адреса структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення, або адреса територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції).