Поняття та зміст права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Основні принципи і юридичні гарантії, що забезпечують його реалізацію. Роль прокурора в даному процесі та аналіз його повноважень, вдосконалення законодавства.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукПроблема реалізації права на захист у справах про адміністративні правопорушення є багатоплановою, а тому її вивчення можна здійснювати за різними напрямами, які стосуються визначення кола прав і свобод, що підлягають захисту, характеристики способів захисту та юридичних гарантій реалізації даного права. Право на захист у справах про адміністративні правопорушення поширюється на осіб, відносно яких ведеться провадження щодо скоєного правопорушення, і є гарантією від незаконного притягнення до відповідальності. Процес застосування примусових заходів вимагає належної теоретичної бази, повязаної з правом на захист у справах про адміністративні правопорушення. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні та теоретичному обгрунтуванні поняття і змісту права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення та аналізі практичних аспектів адміністративного судочинства, на основі яких виявити недоліки і запропонувати пропозиції з удосконалення юридичних гарантій здійснення права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення адміністративного процесуального законодавства. У межах проведеного дослідження отримано такі основні наукові результати, які складають наукову новизну, а саме: вперше: - визначено право на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, як гарантоване субєктивне право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що полягає у сукупності правомочностей матеріально-правового характеру вільно обирати самій (або через законних представників) в законодавчо визначених межах вид і міру своєї поведінки для всебічного використання прав, наданих для доведення своєї невинуватості, або обставин, що помякшують її вину чи виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення під час проведення процесуальних дій з розгляду справи, та відновлення своїх законних прав у разі їх порушення;Розділ 1 «Історико-правові та теоретичні засади права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, гарантії та принципи його реалізації» складається з трьох підрозділів і присвячений розгляду історичних та доктринальних витоків права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, визначенню поняття та сутності даного права, науковому аналізу гарантій та принципів реалізації права на захист у справах про адміністративні правопорушення. У підрозділі 1.1 «Історико-правові витоки права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення» розглянуто історичний розвиток права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення з урахуванням закономірностей розвитку адміністративної юстиції. У підрозділі 1.2 «Поняття та сутність права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення» проаналізовано феномен права на захист через наукові погляди щодо визначення змісту прав людини, як гарантованих та юридично закріплених в національному законодавстві та міжнародних стандартах можливостей реалізувати свої потреби для створення сприятливих умов існування індивіда та використання конкретних соціальних благ. У підрозділі 1.3 «Поняття гарантій та принципів реалізації права на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення» здійснено аналіз наукових поглядів щодо визначення та класифікації гарантій та принципів реалізації прав та свобод людини і громадянина. Підрозділ 2.1 «Поняття та види субєктів реалізації права на захист у справах про адміністративні правопорушення» присвячено визначенню поняття субєкта реалізації права на захист у справах про адміністративні правопорушення через зясування понять «субєкт права», «субєкт адміністративного права», «субєкт адміністративного процесу», «субєкт провадження у справах про адміністративні правопорушення».У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розвязання наукового завдання, що полягає у формулюванні науково обґрунтованих рекомендацій щодо визначення сутності, змісту та особливостей реалізації права на захист у справах про адміністративні правопорушення, та гарантій його реалізації, обґрунтуванні напрямів удосконалення національного законодавства та практики його застосування у зазначеній сфері. Визначено, що право на захист у провадженні у справах про адміністративні правопорушення - це гарантоване субєктивне право особи щодо наявності у неї сукупності правомочностей (можливостей) матеріально-правового характеру вільно обирати вид і міру своєї поведінки для захисту порушеного права в межах закону та всебічного їх використання під час проведення процесуальних дій з розгляду справи про адміністративне правопорушення, що реалізується шляхом надання особі, яка притягається до відповідальності, необхідних правових можливостей для доведення своєї невинності, або обставин, що помякшують її вину чи виключають провадження.