Дослідження проблеми кримінально-правової оцінки та кримінологічного аналізу права людини розпоряджатися власним життям. Аналіз різних підходів щодо прийняття або заперечення права розпоряджатися власним життям з точки зору правових систем різних країн.
Аннотация к работе
ПРАВО ЛЮДИНИ РОЗПОРЯДЖАТИСЯ ВЛАСНИМ ЖИТТЯМ-АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА КРИМІНОЛОГІЇУ цьому звязку виникає принаймні три запитання: по-перше, де місце останнього в ієрархії людських базових прав і як співвідноситься воно із правом на життя, яке сьогодні закріплюється в конституційних документах, мабуть, будь-якої цивілізованої країни; по-друге, які можливі форми реалізації, умовно назвемо, права на смерть; по-третє, участь та роль інших осіб у реалізації цього права, включаючи питання можливої їх юридичної відповідальності. Словосполучення «право на смерть», певного мірою, звучить дещо парадоксально, незвично, оскільки протягом століть передумовою існування й реалізації усіх інших людських прав виступало найголовніше, фундаментальне та непохитне з них - право на життя. Загалом, будь-які із коли-небудь проголошених прав людини і громадянина розглядаються як продовження, розгортання, розширення або конкретизація засадничого права - права на життя, оскільки всі вони обовязково є всього лише одним із проявів права життя, повязаним із задоволенням будь-яких життєвих погреб, інтересів, прагнень тощо. Складова права на життя, тобто природне, хоча й своєрідне, продовження реалізації права на життя у вигляді певного способу завершення (розпорядження) останнього, неприйнятний антипод праву на життя, що неповинно навіть обговорюватися, чи самостійне право особи? Окрім того, якщо визнати, що право на смерть є складовою права на життя, то подібний підхід призведе до приниження цінності останнього, коли конституційна вказівка на «невідємнісгь» права на життя кожної людини, про що наголошується у назві сг.
Список литературы
1. Эвтаназия / / Зарубежный опыт. Общие проблемы медицины [Электронный ресурс]. Режим доступа: www.mednovosti.by/news.aspx?id=313. Загл. с экрана.
2. Ворона В. Право на евтаназію як складова права.людини на життя / В. Ворона / / Право України. 2010. № 5. С. 199-205.
3. Фролов И. Т. Введение в филисофию: [учебник] / [Фролов И. Т., Араб-Оглы Э. А., Арефьева Г. С. и др.]. М.: Политиздат, 1989. 639 с.
4. Суицид. Проблемы решении проблемы [Электронный ресурс]. Режим доступа: hypnosis-m.com/ru/ articles/ sposoby_suicida.html#ru/ articles/ sposoby_suicida.html. Загл. с экрана.
5. Іванов Ю. Сугцид / Ю. Іванов / / Кримінологічний довідник: [довідкове видання] / за наук. ред. Бандурки О. М.; за заг. ред. Джужі О. М., Литвинова О. М. X.: Діса плюс, 2013. С. 332-334.
6. When suicide was illegal [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/news/magazine-14374296. - Заголовок з екрана.
7. Criminal Law (Suicide) Act, 1993 / / Irish Statute Book. Government of Ireland [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:/ /www.irishstatutebook.ie/ 1993/ еп/act/ pub/ООН / sec0002.html #sec2. Заголовок з екрана.
8. ВОЗ: каждый год в мире совершается 800 тыс. самоубийств [Электронный ресурс]. Режим доступа: 2014/09/140904_m_wos_suicides.shtml. Загл. с экрана.
9. Кліванська А. Право на евтаназію / А. Кліванська / / Юрид. вісн. України. 2014. № 28 (941). 13-19 лип. С. 14.
10. Грищук В. Еутаназія: криміналвно-правові проблеми [Електронний ресурс] / В. Грищук. Режим доступу: ?w=r&i=&d=321. Заголовок з екрана.
11. Городній М. М. Релігійний компонент в контексті акультурації права / М. М. Городній // Юрид. наук, електронний журнал. 2014. № 3. С. 8-11.