Поняття та зміст права лісокористування. Види лісокористування. Правове регулювання заготівлі деревини та заготівлі живиці. Правове забезпечення інших видів лісокористування. Екологічні та економічні суперечності щодо лісокористування і напрямів його розв
Аннотация к работе
(Курсова робота) Виконала: студентка 306 групи денної форми навчання Бацала М. В. .…………………………………………………………3 Розділ 1.Поняття та зміст права лісокористування. ……………….6 Розділ 2.Види лісокористування: ……………………………….…….17 2.1.Правове регулювання заготівлі деревини та заготівлі живиці..18 2.2.Правове забезпечення інших видів лісокористування. .............29 Висновки. ................................................................................................37 Список використаної літератури. .......................................................39 Вступ Актуальність теми дослідження. Уразливість і екологічна нестабільність чарівної зелені та важливого природного багатства України - лісів - постійно привертали і привертають увагу фахівців лісової справи та інших природознавчих наук, а також широкого кола громадськості. І не дивно, адже ліси завжди були і залишаються одним з головних природних чинників, місцем формування трудової діяльності людини - починаючи з доісторичних часів і донині. Багато науковців і політиків вбачають можливість поліпшити екологічну ситуацію на шляху подальшого розширення обєктів природно-заповідного фонду, істотного обмеження або й повного припинення промислового лісокористування в лісах деяких регіонів, не вдаючись до системного аналізу стану справ у галузі, до висвітлення обєктивних лісівничо-технічних показників, які характеризують стан лісів і зміни, що відбулися в них за минулі десятиріччя і відбуваються сьогодні. Те саме стосується досвіду і показників економічного використання лісових ресурсів у сусідніх зарубіжних країнах . Вони необхідні для подальшого поліпшення законодавства, яке регулює діяльність відповідних органів держави по лісокористуванню, покрашення підготовки кадрів для них. Цим питанням присвячено низку дисертацій, навчальних посібників, наукових статей, зокрема: В.Ф. Горбового, В.І. Андрєйцева, А.Бобко, І. Синякевича, Я. Лазаренко, Г.В. Тищенко, О.І. Крассова, Б.В. Єрофієва, В. Завгородньої, В. Непийводи та інших, в яких розкривається поняття, зміст та принципи лісокористування, а також висловлюються рекомендації щодо його вдосконалення та механізму здійснення. Об’єктом дослідження є лісокористування як один з важливих правових інститутів лісового права. Право лісокористування в юридичній літературі розглядається як один з важливих правових інститутів лісового права, котрий включає в себе сукупність правових норм , які встановлюють умови і порядок багатоцільового раціонального використання, відтворення і охорони лісів, ведення лісового господарства, права і обов’язки лісокористувачів, виходячи з інтересів суспільства в одержанні деревини, інших лісових ресурсів, використання інших корисних властивостей лісу. Дана можливість забезпечується шляхом надання ресурсів лісу, які є у власності держави, у користування фізичних та юридичних осіб. Так, згідно ст.9 Лісового кодексу України у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому Лісовим кодексом. У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, обєднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Строк дії дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється органом, який його видає, за погодженням з відповідною місцевою Радою народних депутатів.