Співвідношення права і релігії. Питання природи норм релігійного права з огляду на їх походження, джерела легітимації, форми закріплення. Типологізація сучасних правових систем світу за критерієм релігійного впливу на їх розвиток і функціонування.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Цвік Марко Веніамінович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри теорії держави і права. Захист відбудеться 28 березня 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.З урахуванням цього, одним із завдань юридичної науки є розгляд співвідношення права і релігії в нових суспільних реаліях, що виступає необхідною передумовою формування виваженої правової політики у цій сфері, вдосконалення законодавства й запровадження оптимальної моделі відносин держави і церкви. Слід також відмітити, що попри певний «ренесанс» релігійної тематики, який спостерігається в сучасній юридичній літературі, в наукових працях майже немає спроб теоретичної розробки співвідношення права і релігії. До цього треба додати, що релігійне забарвлення деяких робіт, а іноді - спірність їх відправних засад (наприклад, тези про правильність або хибність догматів тієї чи іншої конфесії в контексті державно-правового розвитку) теж не сприяє вирішенню питань взаємодії права і релігії саме в юридичній площині. Таким чином, на даний час існує потреба концептуального, заснованого на сучасній методології дослідження співвідношення права і релігії у процесі формування права й функціонування правової системи, що сприятиме вирішенню низки проблем загальної теорії держави і права, а також покращенню якості й ефективності законотворчої і правозастосовчої діяльності. Використовувалися, зокрема, такі методи: діалектичний - при аналізі походження права і релігії й напрямків впливу останньої на процес формування права; системно-структурний - під час дослідженні системних звязків між правовою й релігійною системами та їх окремими елементами; порівняльно-критичний - у процесі розгляду різних концепцій праворозуміння, співвідношення права і релігії; феноменологічний - при аналізі структури правової й релігійної свідомості та природи норм релігійного права; герменевтичний - при встановленні впливу релігійного чинника на розвиток різних правових систем світу; історичний - з метою формулювання вихідних засад дослідження відносин держави і церкви в Україні; формально-юридичний, порівняльно-правовий - у процесі співставлення положень нормативно-правових актів, що регулюють свободу совісті та правовий статус церкви, у тому числі і в інших державах.«Проблеми праворозуміння й визначення поняття права в аспекті співвідношення права і релігії» досліджується розвиток світової наукової думки щодо природи права в контексті проблеми співвідношення права і релігії. Для права ними є, у першу чергу, справедливість, а також свобода та рівність, міра яких визначається вимогами справедливості, і потребами суспільного розвитку, що, у свою чергу, детерміновані й іншими соціальними системами (релігією, мораллю, політикою, економікою тощо). З огляду на виділені для цілей дослідження ознаки права (нормативність, повторювані відносини як основа правоутворення, детермінованість права соціальними цінностями, його звязок із суспільством і державою), під правом розуміється міра свободи й рівності, заснована на загальнолюдських і цивілізаційних уявленнях про справедливість і на потребах суспільного розвитку, яка у своїй основі складається в процесі повторюваних суспільних відносин, що схвалюються суспільством та визнаються й охороняються державою. «Співвідношення права і релігії» досліджуються розвиток світової правової думки щодо співвідношення цих явищ, аналізуються їх спільні риси й відмінності (статичний аспект співвідношення), установлюються взаємовплив, взаємодія та протиріччя права і релігії в нормативній системі суспільства (динамічний аспект співвідношення). Доводиться, що на рівні індивідуальної свідомості право і релігія відрізняються за способами їх пізнання (онтологічний аспект), оцінки (аксіологічний аспект), оскільки право є переважно суспільною цінністю, а релігія - індивідуальною, а також засобами формування правомірної або богоугодної поведінки (праксеологічний аспект).У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розвязанні основних теоретичних проблем співвідношення права і релігії.