Структура взаємозв’язків між філософськими категоріями, які формують парадигму права у рефлексії П. Юркевича. Співмірність категорії розуму і "вільної волі" у системі відношень права: "осудності вчинків", "ставлення за провину", "заслуженої відплати".
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: доктор юридичних наук, професор Сливка Степан Степанович, Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри теорії та історії держави і права. Захист відбудеться: «1» жовтня 2009 р. о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, м.Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними державотворчими процесами в Україні та її входженням до європейських правових інституцій, що повязано з пошуком правової державотворчої моделі, належною науковою розробкою нових парадигм у царині філософії права, методології теорії держави і права, правової культури. Серед фундаторів права значиться імя Памфіла Юркевича, вчення якого є синтезом права, громадянського порядку, вселюдської моралі, правової культури в системі становлення «всезагальної правомірної конституції». Юркевича, тому найбільша увага повинна приділятися тим ідеям, які передують концепціям глобального мислення, зокрема, положенням щодо «правомірної конституції», «всесвітнього громадянства», «вселюдської свідомості», «правильної людини» в «системі законів всезагального порядку». Науковий пошук відбувався у сфері філософії права, методології права, загальної і соціальної філософії, теорії та історії держави і права. У дисертації використані такі методи: структурно-функціональний (для розгляду вчення як цілісної системи); логіко-семантичний (для визначення ключових понять та категорій); аксіологічний (для творення системи ціннісних правових універсалій); метод системної інтерпретації або герменевтики (у формі рефлексії понять, суджень); діалектичний (щодо усунення протиріч у системі «світ як духовне законодавство самосвідомості»); догматичний (у системі «світ як система, підпорядкована порядку і закону»); психологічний (у системі «світ як явище має реальне місце у субєкті, що спостерігає»); аксіоматичний (у системі «правом визнається розумне, відповідне розумній меті людської істоти»); порівняльно-правовий (у системі «право - це визнання правилами тих законів, які встановлюють відносини людей одне до одного»).Підтверджено, що формально право є суттю, змістом «ідеї»; «розумна ідея» є «джерелом права і визначенням раціональної норми», відповідно визнання факту правом є «моральною ідеєю, нормою для волі, є силою, яка діє в ідеї». У цьому контексті визначаються метафізичні засади парадигми права, роль «розуму» у пізнанні аксіом та категорій права, визначаються «вільна воля» у правовому контексті та моделі правових концепцій. Зазначається, що «ідея», «дух», «душа», «серце», «розум» є обєктами філософсько-правової рефлексії, слугують поясненням сутності явища у праві; їх співвідношення визначає окреме, особливе і загальне у праві. Відповідно, «ідея» становить внутрішній зміст закону; «дух» є джерелом права, що породжує закони; «душа» - субстанційною єдністю ідеального і реального, відображенням законів сполучення і єдності фактів; «серце» є осередком душевного життя, підпорядкованого загальним умовам і законам; «розум» - це ідея в істині, основа розгляду буття як предметного світу. рефлексія юркевич право осудність «Розум у праві як єдність пізнання і діяльності» досліджується «розум», його функції у пізнанні аксіом права, здатність судити про правила діяльності загалом і в межах автономії особи.Її основними складовими частинами є: метафізичні основи права; право як закон взаємодії та автономії особи; право як моральна ідея і норма для волі; право як сила, яка діє в ідеї. Метафізична парадигма права визначається в системі категоріальних елементів свідомості («ідея», «дух», «душа», «серце», «розум»), які слугують поясненням сутності явища у праві, і їх співвідношення визначає окреме, особливе і загальне у праві. «Вільна воля» є дефініція у вченні Памфіла Юркевича у морально-правовій площині; у цьому контексті співмірними для визначення факту права слід розглядати категорії права і користі (інтересу), «заслуженої відплати» або справедливості, «примусу» і «осудності вчинків». «Правильна людина» є основою правової антропологічної концепції і рефлексує в системі «правильного вибору», вміння оцінювати, визначати своє становище у світі речей; і знаходити «правила, закони в самій собі». Становлення громадянської спільноти, «громадянського миру» відбувається в межах системи понять «моральний організм», «життя за правилами», де право є силою, яка діє в суспільстві.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо філософсько-правового осмислення спадщини Памфіла Юркевича. Проведений у дослідженні аналіз дозволяє впевнено стверджувати таке: 1. Спадщина Памфіла Юркевича як цілісна може розглядатись у правовій площині. Її основними складовими частинами є: метафізичні основи права; право як закон взаємодії та автономії особи; право як моральна ідея і норма для волі; право як сила, яка діє в ідеї.
2. Правова рефлексія понять та суджень дозволяє вважати ініціативу мислителя раціональною та реальною для впровадження у системі «досконалого юридичного ладу».
3. Метафізична парадигма права визначається в системі категоріальних елементів свідомості («ідея», «дух», «душа», «серце», «розум»), які слугують поясненням сутності явища у праві, і їх співвідношення визначає окреме, особливе і загальне у праві.
4. «Вільна воля» є дефініція у вченні Памфіла Юркевича у морально-правовій площині; у цьому контексті співмірними для визначення факту права слід розглядати категорії права і користі (інтересу), «заслуженої відплати» або справедливості, «примусу» і «осудності вчинків».
5. Власна правнича концепція вчення Памфіла Юркевича «правового співжиття» дозволяє виділити моделі правничих концепцій, за обєктивними норми права «культурних народів», і розглядаються як універсальна правова, політична, моральна.
6. «Правильна людина» є основою правової антропологічної концепції і рефлексує в системі «правильного вибору», вміння оцінювати, визначати своє становище у світі речей; і знаходити «правила, закони в самій собі».
7. Становлення громадянської спільноти, «громадянського миру» відбувається в межах системи понять «моральний організм», «життя за правилами», де право є силою, яка діє в суспільстві.
8. Ідея держави як «юридичної і соціальної інституції» є «вселюдською державою» і «правомірною конституцією».
9. Інтегральні характеристики парадигми права формулюють наукові проблеми та визначають основні компоненти вчення у вигляді символічних узагальнень, формалізованих компонентів права методом рефлексії понять: а) «ідея», «дух», «душа», «серце», «розум» як елементів метафізичної правової парадигми світу;
б) «християнський гуманізм», «християнський універсалізм» ? як ціннісних моральних універсалій розвитку суспільства у правовій площині;
в) «правильна людина», «життя за правилами», «правильний устрій» - як моральних законів розвитку суспільства;
г) «вселюдська свідомість», «єдине людство», «всесвітнє громадянство», «вселюдська держава» - як законів універсуму;
д) «закони права», «досконалий юридичний лад», «правомірна конституція» - як норм розвитку правової держави.
10. Моделювання позитивістської концепції права здійснюється на основі філософсько-правового аналізу спадщини Памфіла Юркевича з огляду на зближення європейських правових систем у просторі правового універсалізму: «всесвітнього громадянства»; «всезагальної правомірної конституції», «досконалого юридичного ладу».
Список литературы
1. Боровська Г.С. Проблеми людини у спадщині українського філософа П. Юркевича / Г.С. Боровська // Вісник Львівського університету. - 1995. - № 32. - С. 159?163. - (Серія суспільних наук).
2. Боровська Г.С. Правнича етика: людина - людство в рефлексії П. Юркевича / Г.С. Боровська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 1. - С. 362-368. - (Серія юридична).
3. Боровська Г.С. П. Юркевич: філософія виховання (правовий аспект) / Г.С. Боровська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 2. - С. 352?358. - (Серія юридична).
4. Боровська Г.С. Християнське вчення П.Юркевича як вислід його ідеї цілісної філософії / Г.С. Боровська // Спадщина П. Юркевича: світовий і вітчизняний контекст. - К.: НАУКМА; Німецький культурний центр, 1995. - С. 187?192.
5. Боровська Г.С. П. Юркевич та німецька педагогіка другої половини ХІХ ст. / Г.С. Боровська // Спадщина П. Юркевича: світовий і вітчизняний контекст. - К.: НАУКМА; Німецький культурний центр, 1995. - С. 259-268.
6. Боровська Г.С. Громадянське суспільство у вченні Памфіла Юркевича / Г.С. Боровська // Історія релігій в Україні: тези повідомлень VI Міжнародного круглого столу (Львів, 3-8 травня 1995 р.). - Львів, 1996. - С. 24?26.
7. Боровська Г. Філософія українського менталітету. Полеміка П. Юркевича з М. Чернишевським / Г.С. Боровська // Національна еліта та інтелектуальний потенціал України: міжнародна наукова конференція. - Львів: МЦОНК, 1996. - С. 251-252.
8. Боровська Г. Ідея права у філософсько-богословській спадщині П. Юркевича / Г.С. Боровська // Церква і соціальні проблеми: Екологія, економіка, християнська мораль: українська дійсність і перспективи: міжнародна конференція (Львів, 29?30 вересня 1994 р.). - Львів: Місіонер, 2000. - С. 552.
9. Боровська Г.С. Універсалізм філософсько-правової доктрини державотворення П. Юркевича / Г.С. Боровська // Сучасне державотворення в Україні: проблеми теорії та історії: матеріали круглого столу (2 лютого 2007 р.). - Львів: ЛЬВДУВС, 2008. - С. 46?51.
10. Боровська Г.С. Становлення правосвідомості особистості у філософсько-педагогічній спадщині П. Юркевича / Г.С. Боровська // Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи: матеріали Першої звітної наукової конференції
(2 березня 2007 р.). - Львів: ЛЬВДУВС, 2008. - С. 112?114.
11. Боровська Г.С. До питання осудності і покарання у філософсько-правових працях Памфіла Юркевича / Г.С. Боровська // Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи: матеріали Другої звітної наукової конференції (29 лютого 2008 р.). - Львів: ЛЬВДУВС, 2008. - С. 150?153.
12. Borovska G.S. Jurkewicz / G.S. Borovska // Encyclopedia Powszechna Filosofii. - T. 5. - Lublin, 2004. - S. 395?396.