Класифікація прав споживачів при наданні транспортних послуг. Форми захисту прав споживачів при наданні транспортних послуг. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів. Регулювання порядку та правил перевезення пасажирів законодавством України.
Аннотация к работе
До числа найважливіших завдань, що стоять перед нашою державою, відноситься підвищення добробуту громадян. Зростання добробуту громадян повязаний не тільки з підвищенням реальних грошових доходів населення, з розвитком і зміцненням соціальної сфери, а й з наданням можливості для громадян раціонально використовувати отримані доходи на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для їх життя, здоровя та майна , тобто безпосередньо повязаний із забезпеченням та захистом їх прав як споживачів, особливо при наданні транспортних послуг. У минулі роки в нашій країні обсяг перевезень постійно зростав, але в останні десятиліття обсяги стали падати у звязку з економічною кризою і погіршенням матеріального становища населення. Але якщо не враховувати внутрішньоміські автобусні перевезення, то на першому місці буде залізничний транспорт - більше 60%. Залізничний транспорт здатний перевозити на великі відстані великі обсяги вантажів і пасажирів.Безсумнівно, норми цивільного права мають панівне становище в процесі правового регулювання відносин за участю споживачів, оскільки вони складаються між юридично рівними споживачем та його контрагентами (виробник, виконавець, продавець) і носять цивільний характер. Проте, видається важливим для визначення особливостей законодавства у даній сфері враховувати роль відповідних норм підприємницького, адміністративного, цивільно-процесуального, муніципального, кримінального права, без яких правове регулювання захисту прав споживачів неможливо взагалі, так як норми кожної галузі виконують власні завдання для єдиної мети - захисту цих прав. Наприклад, ряд норм підприємницького права (якщо розглядати його як галузь) встановлюють правове забезпечення якості товарів, робіт і послуг, що само по собі є певною гарантією успішної реалізації права споживача на безпеку товару (роботи, послуги), закріпленої в ст. Особливість споживчої правоздатності полягає в тому, що для її реалізації громадянину доводиться вступати у відносини з заздалегідь протиставленими йому субєктами, багато з яких несуть встановлені законодавством обовязки в рамках здійснення споживачем його прав, захисту його законних інтересів. В даний час питання про захист прав споживача має як теоретичне, так і практичне значення для зясування і вирішення на практиці ситуацій, повязаних з використанням особою тих можливостей, які закон надає йому для захисту свого субєктивного права, оскільки правове регулювання відносин за участю споживачів покликане регламентувати , в першу чергу, усунення правових наслідків порушення прав споживачів.Одним із прав, що належать всім без винятку споживачам, є право на освіту в області захисту прав споживачів. Право споживачів на освіту в області захисту прав споживачів забезпечується за допомогою включення відповідних вимог у державні освітні стандарти та освітні програми, а також за допомогою організації системи інформації споживачів про їх права та про необхідні дії щодо захисту цих прав. Право споживачів на освіту в області захисту прав споживачів забезпечується спільно з іншими органами виконавчої влади (їх територіальними органами), органами місцевого самоврядування та громадськими обєднаннями споживачів за допомогою: впровадження вивчення законодавства про захист прав споживачів в освітніх установах (нині впроваджені навчальні програми з основам законодавства про захист прав споживачів для загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів, середніх спеціальних навчальних закладів та вищих навчальних закладів); розробки та забезпечення навчальних закладів навчальною та навчально-методичною літературою (так, в 1998 році у видавництві «Правова просвіта» вийшов підручник для учнів старших класів. Згідно Закону, споживач має право вимагати надання необхідної та достовірної інформації про виробника (або виконавця ) транспортної послуги, режим його роботи і реалізованих ним товари (роботи, послуги). Стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів» говорить про те, що якість товару (роботи, послуги) виробник (виконавець) зобовязаний передати споживачеві товар (виконану роботу, послугу), якість якого відповідає договору.Право на інформацію про товар і про продавця (виконавця, виробника) відображено в ст. 8-1 Закону про Захист прав споживачів, обовязок інформувати громадянина-споживача про обставини, які можуть вплинути на якість виконуваної роботи (наданої послуги), - у ст. Право на безпеку, що означає, що товари при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування та утилізації повинні бути безпечні для життя і здоровя споживача, в тому числі і транспортної послуги (ст. В законі України від 27.12.
План
План
Вступ
Розділ 1. Поняття і сутність прав споживачів при наданні транспортних послуг
1.1 Класифікація прав споживачів при наданні транспортних послуг
1.2 Загальні права споживачів при наданні транспортних послуг
Розділ 2. Спеціальні права споживачів при наданні транспортних послуг
Розділ 3. Захист прав споживачів цивільно-правовими засобами при наданні транспортних послуг
3.1 Форми захисту прав споживачів при наданні транспортних послуг
3.2 Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів при наданні транспортних послуг