Права людини у міжнародному праві - Курсовая работа

Ще в давні часи людство почало боротися з різними порушеннями прав і основних свобод людини і розробляти механізми захисту їх. Концепція, що розроблена у сфері прав людини має динамічний характер і може змінюватися і розширюватися, що можна прослідкувати, якщо заглибитися в історію. Проте сутність цієї концепції така: кожна людина має певні невідчужувані та юридично забезпечені права, які захищають її від втручання держави та зловживання владою з боку уряду. Дуже часто, саме у такій боротьбі за нові, кращі щаблі свободи, відбувалися широкомасштабні зміни у суспільно-політичному житті тієї чи іншої країни, саме боротьба людей вела до нового осмислення ролі людини в її відносинах з суспільством та державою. Процес, повязаний з проголошенням і захистом прав людини, значною мірою сприяв прийняттю низки міжнародних документів щодо закріплення, правової регламентації та розробки механізму міжнародного захисту прав людини у державах, що підписали відповідні міжнародні документи.Ще донедавна на рівні міжнародного права не існувало гарантій прав людини і було набагато менше засобів судового контролю, ніж часом у національному праві. Переважаючи у міжнародному праві в ХІХ і на початку ХХ століть, філософія, правовий позитивізм, стверджувала, що міжнародне право є правом лише для держав. Народження міжнародного права в галузі прав людини в рішенні Нюрнберзького трибуналу і Загальній декларації прав людини було описано як найбільш «радикальну подію за всю історію міжнародного права». Тому утворення регіональної міжнародної системи захисту прав людини, тобто в межах Європейської співдружності, мало свій сенс, і як наслідок в умовах, що склалися після Другої світової війни, Рада Європи розробила Європейську Конвенцію про захист прав і свобод людини, яка на сьогодні вважається найбільш вдалою за дієвістю серед існуючих систем міжнародного захисту прав та свобод людини і громадянина. Демократизація процесу, повязана з проголошенням і захистом прав людини, значною мірою сприяла прийняттю цілого ряду міжнародних документів щодо закріплення, правової регламентації та розроблення механізму міжнародного захисту прав людини у державах, які підписали відповідні міжнародні документи.Увага до питання забезпечення дієвості міжнародного права через міжнародні юридичні процедури знаходить свій вияв у традиційній критиці міжнародного права як такого, що не є справжнім “правом”. У ХІХ ст. провідний англійський правознавець-позитивіст Джон Остін стверджував, що справжнє “право” відчуває потребу в суверені, який би забезпечив додержання його норм, і що тому без міжнародного суверена міжнародне право, за визначенням, є не “право”, а форма моралі. Харт у своїй сучасній моделі позитивізму хоч і погоджувався з тим, що з мовної точки зору правильно називати міжнародне право «правом», все ж писав, що міжнародне право у тому вигляді, як він тоді його бачив, нагадувало не національну правову систему, а примітивну правову систему, в якій існують основні зобовязальні норми, але немає допоміжних норм, що дозволяли б ефективно творити, визнавати основні норми і забезпечувати їх додержання. Хоча й існує певне міжнародне право, як система процедур забезпечення виконання його норм, які, можливо, прагнуть до універсальності, все ж більшість норм і процедур міжнародного права стосується лише ряду держав, які погоджуються їх додержуватися. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, що містить норму, відповідно до якої Міжнародний Суд ООН зобовязаний вирішувати передані на його розгляд спори на основі міжнародного права., застосовуючи при цьому: міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, які визнані державами, що беруть участь у спорі; міжнародний звичай, як доказ загальної практики.Асамблея має право обговорювати на своїх засіданнях усі питання в межах уставу ООН. ЕКОСОР дає рекомендації в цілях заохочення поваги та дотримання прав людини та основних свобод, а також створює комісії в економічній та соціальній галузях для заохочення прав людини. Спостерігач за правами людини, що також входить до егіди ОНН займається захистом прав людини в усьому світі. 28 - 45) Комітет прав людини, який вивчає доповіді, що направляються йому державами, і відправляє їх зі своїми пропозиціями і зауваженнями в ЕКОСОР (економічна і соціальна рада ООН). Ще один комітет, що має назву «Комітет по ліквідації расової дискримінації» було створено згідно з статтею 8 Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації для контролю та розгляду дій, що здійснюються державами з метою виконання зобовязань у межах концепції.На межі XVIII-XIX ст. під впливом ідей гуманізму в суспільстві стало виникати більш широке розуміння прав людини, яке вплинуло на становлення міжнародного права у сфері прав людини.