Аналіз причин та змісту процесу фрагментації міжнародного права, шляхів подолання його негативних наслідків. Визначення місця комплексів міжнародно-правових норм, присвячених захисту прав людини та прав біженців. Характеристика захисту дітей, жінок.
Аннотация к работе
Інститут законодавства верховної ради УкраїниЗахист відбудеться "11" лютого 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Дисертацію присвячено дослідженню впливу процесу фрагментації міжнародного права на захист прав біженців. Проаналізовано причини та зміст процесу фрагментації міжнародного права, запропоновано шляхи подолання його негативних наслідків, визначено місце комплексів міжнародно-правових норм, присвячених захисту прав людини та прав біженців, у системі міжнародного права. Сформульовано структуру міжнародно-правових зобовязань держави у сфері захисту біженців, висвітлено питання відповідності українського законодавства міжнародно-правовим зобовязанням України щодо захисту біженців, проаналізовано недоліки національного законодавства та запропоновано шляхи їх усунення.Проте становлення права міжнародної торгівлі, міжнародного права захисту прав людини, міжнародного екологічного права, міжнародного кримінального права, права міжнародної безпеки, європейського права тощо як відокремлених правових режимів поставило питання про небезпеку втрати єдності системи міжнародного права у звязку з його фрагментацією (тобто розпаданням цілого на частини). Негативні наслідки фрагментації вбачаються у тому, що вона може призводити до конфліктів усередині системи міжнародного права, зокрема між нормами та режимами, тлумаченням і застосуванням тих самих норм у різних ситуаціях, що, зрештою, створює небезпеку для цілісності системи міжнародного права та єдності міжнародного правопорядку. Саме тому питання фрагментації стало предметом ретельного обговорення на рівні держав і фахівців з міжнародного права, а у 2002 р. було включено до порядку денного Комісії міжнародного права (далі - КМП) Організації Обєднаних Націй (далі - ООН). Окрім спеціалізованого режиму міжнародно-правового захисту прав біженців, утвореного Конвенцією про статус біженців 1951 р., до них застосовуються й інші норми міжнародного права захисту прав людини, а також, в умовах збройних конфліктів, міжнародного гуманітарного права. Так, нормативний метод використано для розкриття змісту універсальних, регіональних та локальних норм міжнародного права, що регулюють захист біженців; порівняльний метод використано при визначенні особливостей захисту біженців та інших категорій осіб у різних галузях міжнародного права; історичний метод використовувався для дослідження становлення та еволюції концепцій фрагментації міжнародного права та захисту прав біженців; аналітичний метод використано для розкриття властивостей системи міжнародного права та міжнародного права захисту прав біженців.У вступі розкрито актуальність і стан наукової розробки теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання роботи, обєкт, предмет і методологічну основу дисертаційного дослідження, виділено положення, що становлять наукову новизну одержаних результатів, та визначено їх науково-практичну значимість.Процес фрагментації характеризується проліферацією міжнародно-правових норм та інститутів; автономністю чи самодостатністю деяких міжнародно-правових режимів; поширенням міжнародного права на ті сфери відносин, які раніше не вважалися придатними для міжнародно-правового регулювання; регіоналізацією та спеціалізацію міжнародного права; створенням міжнародних судів і інших органів, що застосовують і тлумачать міжнародне право та мають компетенцію, яка співпадає повністю або частково. У підрозділі 1.2 "Теоретичні підходи до фрагментації міжнародного права" розглядаються сучасні теоретичні підходи до проблеми фрагментації міжнародного права, передусім доктринальна оцінка впливу явища фрагментації на систему міжнародного права. Автор не знаходить достатніх підстав вважати режим міжнародного захисту прав людини самодостатнім та ізольованим від загального міжнародного права та решти міжнародно-правових режимів з огляду на: 1) характер співвідношення міжнародного права захисту прав людини з іншими галузями міжнародного права (перш за все з міжнародним гуманітарним правом); 2) можливість домагатися додержання норм або відновлення прав поза межами інституційного механізму, створеного цим режимом; 3) звязок принципу поваги прав і основних свобод людини з іншими основними принципами міжнародного права; 4) вплив міжнародного права захисту прав людини на розвиток інших міжнародно-правових режимів.