Дослідження використання відео у перформанс-арті. Огляд використання відеоарту і відеоінсталяції, концептуальні особливості практичного застосування відео у сучасному візуальному мистецтві. Аналіз синхронізації між сценічною дією і відеозображенням.
Аннотация к работе
Практики використання відео у перформанс-артіІсторія синкретичного перформанс-арту, му розміром 2,5 м, що відкривається і закрива-що використовує новітні медіа і відеопроекції, сягає приблизно століття тому, до експериментів Лої Фуллер з відеопроекціями на її прозорий одяг, а також першої інтеграції відео у виставу під час Берлінського ревю 1911 року. Використовуючи динамічні елементи - рухомі панелі і діафраг-ється, аби засліплювати публіку світлом, Кіслер вірив у мізансцену, яка передбачала, що від початку і до кінця вся постановка має знаходитися в русі, створювати напругу. Таким чином, відео стало проектуватися на водоспад, створюючи напівпрозорий ефект, і це дійство стало першим в історії, що поєднало медіа-проекцію і проточну воду [1, с. Практики використання відео у перформанс-арті ка водної проекції застосовується в перформансі «Тіло води» (A Body of Water) 1999 р. Телематичний звязок і ефект блакитного екрану між двома сторонами дозволяє глядачеві з одного місця зявлятися на водяному екрані разом з глядачем, що знаходиться в іншому місці, і віртуально мити спину один одному, ніби вони знаходяться поруч в душі.