Теоретичний аналіз рефлексивної компетентності майбутніх фахівців та розкриття особливостей використання супервізії як засобу формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх психологів. Значення професійного самовдосконалення.
Аннотация к работе
Психологія - Психология-PsychologyУ статті здійснено теоретичний аналіз рефлексивної компетентності майбутніх фахівців та розкрито особливості використання практики супервізії як засобу формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх психологів. Метою статті виступив теоретичний аналіз рефлексивної компетентності майбутніх фахівців та розкриття особливостей використання практики супервізії як засобу формування рефлексивної компетентності у професійній підготовці майбутніх психологів. Дослідники вказують на те, що модель діяльності практичного психолога, характеристики його професіоналізму, в технологічному плані ще недостатньо вивчені, через багатоплановість й різноспрямованість діяльності психолога й відносну «молодість» спеціальності; осмислення професіоналізму зумовлюється постійними соціально-економічними змінами в суспільстві і змінами у змісті вищої освіти. Аналіз теоретичних аспектів рефлексивної компетентності дозволяє розглядати її у сфері професійної діяльності як системоутворювальний компонент, як інтегративну якість особистості, як готовність і здатність фахівця: до адекватної самооцінки власної професійної діяльності; до творчого осмислення та подолання проблемних моментів; прогнозування ситуацій та прийняття управлінських рішень, які б передбачали можливий розвиток подій.За визначенням О.Поліщук, рефлексивна компетентність є професійною якістю особистості, що Психологія - Психология-Psychology дtrialяє найбільш ефективно і адекватно здійснювати рефлексивні процеси, реалізацію рефлексивної здtrialсті, забезпечує процес розвитку і саморозвитку, сприяє творчому підходу до професійної діяльності, досягненню її максимальної ефективності та результативності [6]. Розглядаючи структуру рефлексивної компетентності, ми орієнтувалися на позицію І.Зимньої щодо компонентів компетентностей: готовність до прояву компетентності (мотиваційний аспект); володіння знанням змісту компетентності (когнітивний аспект); досвід прояви компетентності в різноманітних стандартних і нестандартних ситуаціях (поведінковий аспект); ставлення до змісту компетентності і обєкта її застосування (ціннісно-смисловий аспект); емоційно-вольова регуляція процесу і результату прояву компетентності [4 , с.