Рейтингова оцінки за індексом енергетичної сталості. Характеристика та специфіка досвіду Європейського Союзу щодо підвищення енергоефективності будівель та шляхи його імплементації в Україні. Класи ефективності автоматизації та управління будівлями.
Аннотация к работе
Практика ЄС щодо підвищення енергоефективності в сфері проектування будівельЗниження кількості природних ресурсів планети та забруднення навколишнього середовища електростанціями, що працюють на викопному вуглеводневому паливі змінили вектор розвитку політики щодо енергоефективності та енергоефективних технологій в будівництві. Україна сьогодні в умовах значного рівня імпортозалежності є найбільш енергомісткою країною в Європі, це обумовлено низькою ефективністю використання паливно-енергетичних ресурсів, яка за паритетом купівельної спроможності (ПКС) перевищувала у 2016 році рівень енергомісткості внутрішнього валового продукту країн ЄС у 3,12 разів, в тому числі: Великобританії - у 4,3 рази, Німеччини - у 3,1 раза, Франції - у 2,8 раза; та інших країн: Туреччини - у 2,7 рази; Китаю - у 1,7 рази, а також середнє значення всіх країн світу - у 2,2 рази. За індексом енергетичної стійкості, що розраховується Всесвітньою енергетичною радою (World Energy Council, WEC - є акредитованою ООН організацією, що обєднує незалежних експертів з енергетики з різних країн) Україна у 2017 році посіла 48 сходинку серед 125 країн світу з рейтингом ABD (табл.1); водночас, варто відмітити, що ще у 2016 році посідала 63 [3]. Даний Європейський стандарт був розроблений для встановлення методів оцінки впливу автоматизованих систем управління будівелею (building automation control systems BACS) та технічного управління будівлею (technical building management TBM) на енергоефективність та використання енергії в будівлях [9,10]. У перспективі - будівлі, що вироблятимуть більше енергії, ніж споживатимуть (стандарт - «будинок енергія плюс») [1]. енергоефективність будівля автоматизаціяСтаном на сьогодні, в Україні впроваджено близько 100 нормативно правових актів з енергоефективності та відповідних систем стандартів, нормативно-методичних документів, створено структуру державного управління та контролю у сфері енергозбереження; запроваджено систему нормування паливно-енергетичних ресурсів, енергетичного аудиту, енергоменеджменту, державної експертизи з енергозбереження. Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачено створення національного органу стандартизації з делегованим правом національного членства у відповідних міжнародних та регіональних організаціях з питань стандартизації. Для підвищення енергоефективності в сфері проектування та будівництва Україні слід продовжувати впроваджувати високі стандарти Європейського Союзу, здійснювати ряд заходів з енергозбереження, збільшувати інвестиції у модернізацію та будівництво будівель з близьким до нульового споживанням енергії шляхом використання інноваційних технологій та автоматизованих систем управління, що будуть моніторити енергоспоживання, аналізувати та значно заощаджувати енергетичні витрати.
Вывод
Станом на сьогодні, в Україні впроваджено близько 100 нормативно правових актів з енергоефективності та відповідних систем стандартів, нормативно-методичних документів, створено структуру державного управління та контролю у сфері енергозбереження; запроваджено систему нормування паливно-енергетичних ресурсів, енергетичного аудиту, енергоменеджменту, державної експертизи з енергозбереження. Запроваджено також відповідні санкції за порушення законодавства у сфері енергозбереження.
Нагальною вимогою сьогодення є адаптація вітчизняних стандартів з енергозбереження та енергоефективності до міжнародних та європейських стандартів. Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачено створення національного органу стандартизації з делегованим правом національного членства у відповідних міжнародних та регіональних організаціях з питань стандартизації. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. №1163-р зазначені функції виконує державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УКРНДНЦ») [1].
За останніми статистичними даними, економіка України є найбільш енерговитратною в Європі через велику частку енергоємних секторів, застарілих та неефективних технологій, вкрай зношених основних засобів, неефективних систем трансформації та постачання енергії та енергетично низькоефективного фонду будівель. А неефективне споживання паливних енергетичних ресурсів підвищує рівень імпортозалежності економіки країни і поглиблює проблеми її енергетичної безпеки при не реалізованому, за оцінкою Інституту загальної енергетики НАН України, потенціалу енергозбереження та енергоефективності до 48% [1].
Для підвищення енергоефективності в сфері проектування та будівництва Україні слід продовжувати впроваджувати високі стандарти Європейського Союзу, здійснювати ряд заходів з енергозбереження, збільшувати інвестиції у модернізацію та будівництво будівель з близьким до нульового споживанням енергії шляхом використання інноваційних технологій та автоматизованих систем управління, що будуть моніторити енергоспоживання, аналізувати та значно заощаджувати енергетичні витрати. Використання автоматизованих систем дозволить комплексно та оперативно аналізувати стан інформації про енергоспоживання та створить основу для запровадження системи ефективного енергоменеджменту будівлі та країни в цілому. В результаті це підвищить коефіцієнт корисної дії українських підприємств та динаміку розвитку української економіки; підніме Україну на вищі позиції в рейтингу за індексом енергетичної сталості та дозволить забезпечити енергетичну незалежність, яка є ключовим фактором у сучасній Україно-російській війні.
Список литературы
1. Досвід країн Євросоюзу з підвищення енергоефективності, енергоаудиту та енергоменеджменту з енергоощадності в економіці країн -
2. Київ: Відділ інформаційно-аналітичної роботи департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції, 2017. - 113 с. - (ДП «Укренерго»).
3. World Energy Outlook 2017 [Електронний ресурс] // International Energy Agency. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://www.iea.org/weo2017/.
4. World Energy Trilemma Index 2017: Monitoring the Sustainability of National Energy Systems [Електронний ресурс] // World Energy Council. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://www.worldenergy.org/publications/2017/worldenergy-trilemma-index-2017-monitoring-the-sustainability-of-national-energy- systems/.
5. Директива Європейського Парламенту та Ради 2010/31/ЄС від 19 травня 2010 року щодо енергетичної ефективності будівель. [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Європейського Союзу. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: saee.gov.ua/documents/dyrektyva_2010_31.doc.
6. Директива Європейського Парламенту та Ради 2010/30/ЄС від 19 травня 2010 про вказування за допомогою маркування та стандартної інформації про товар обсягів споживання енергії та інших ресурсів енергоспоживчими продуктами. [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Європейського Союзу. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: saee.gov.ua/documents/dyrektyva_2010_30.doc.
7. Директива Європейського Парламенту та Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 про енергоефективність. [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Європейського Союзу. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: saee.gov.ua/sites/default/files/UKR_Directive_27_2012_2.doc
8. Директива Європейського Парламенту та Ради 2006/32/ЄС від 5 квітня 2006 про про ефективність кінцевого використання енергії та енергетичні послуги. [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Європейського Союзу. - 2006. - Режим доступу до ресурсу: saee.gov.ua/documents/dyrektyva_2006_32.doc
9. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Обєднаних Націй про зміну клімату від 17.11.2006 [Електронний ресурс]. - 2006. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_801.