Визначення чинників, які впливали на визначення покарань в УРСР. Особливості судової практики та специфіка уявлень працівників судових органів про необхідність застосування покарання у вигляді позбавлення волі. Організація протидії злочинності в УРСР.
Аннотация к работе
Практика призначення покарань в УРСР у 1960-1991 рр.Определено влияние постепенного сокращения применения наказания в виде лишения свободы на организацию противодействия преступности в УССР Key words: crime, criminal-legacy combating crime, imprisonment, recurrent crime, judiciary. Недооцінка кримінологічної ролі самої злочинності, властивості її до самодетермінації й зворотного впливу на суспільство привела до ослаблення державного контролю за криміногенними процесами в суспільстві й розширеного відтворення злочинності. Гуманізація кримінального покарання виявлялася в порядку умовно-дострокового звільнення, коли вчинене діяння або сам злочинець утратили «суспільно небезпечний характер», а також у заміні покарання більш м’яким щодо тих засуджених (після відбуття ними половини або двох третин строку залежно від тяжкості злочину), хто відрізнявся «гарною поведінкою й чесним ставленням до праці». За даними Міністерства внутрішніх справ, у 1968 р. було зареєстровано 124 742 злочини, або на 6,4% більше, аніж у 1967 р., зокрема 76 778 злочинів, що враховувалися «по лінії» карного розшуку (на 4,9% більше).