Загальні поняття та підходи до вивчення про частини української мови. Система вивчення іменника в молодших класах. Опрацювання прикметника. Методи вивчення прислівника. Ознайомлення з прийменником. Робота над дієсловом. Формування поняття про займенник.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ФАКУЛЬТЕТ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ Практична спрямованість вивчення частин мови в початковій школі Виконавець студентка 3 курсу, 321 групи, Спеціальності "Початкова освіта.Мовна ситуація в Україні значною мірою залежить від вивчення української мови як базової дисципліни в загальноосвітній школі. Нові мотиви опанування державної мови вимагають оновлення методики викладання української мови, диференційованого підходу до визначення мінімальних, достатніх і спеціальних грунтовних знань та умінь з української мови. український мова іменник прикметник Неперервна мовна освіта, починаючи з материнської (родини) школи і закінчуючи професійною, спеціальною освітою, має бути орієнтована на виховання мовної особистості, на природне бажання повернутися в щоденному побутовому спілкуванні до призабутих родинних традицій, на створення українського середовища в усіх сферах суспільного життя, на прагнення удосконалити високо-культурне інтелігентне спілкування літературною мовою. Щоб знати, що оновлювати, щоб знати, чим замінити і що додати, необхідно глибоко ввійти в реальний стан сучасного мовлення у кількох основних сферах: державній, суспільній, культурно-освітній і власне мовній. Тому в школі викладання українською мови аж не може зводитися до етнографічного рівня, хоча включати його в навчальний процес треба.Слова як одиниці граматичні та лексичні групуються в частині мови, т. е. в граматичні класи слів, обєднані за трьома ознаками: узагальненим граматичним значенням (предметність, ознака, дія); однаковим складом постійних і змінних граматичних ознак; спільністю основних синтаксичних функцій. Іншими словами, кажучи про частини мови, мають на увазі граматичну угруповання лексичних одиниць мови, тобто виділення в лексиці мови певних груп або розрядів, які характеризуються тими чи іншими ознаками. Узагальнене значення, що характеризує всі слова тієї чи іншої частини мови, є абстрактне уявлення того загального, що є присутнім у лексичних і морфологічних значеннях конкретних слів даного класу. Найбільш узагальненими значеннями для частин мови є значення предмета (субстанції) і ознаки - процесуального (яку представляють як дію або стан) і непроцесуального (яку представляють як якість або властивість). Кожна частина мови має свій власний комплекс граматичнихкатегорій, в яких представлено те узагальнене значення, яке властиве всім словам цієї частини мови.Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання - найголовнішого сподівання дитини. Тому, щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак” успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. “Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”. У педагогічній практиці частіше проводяться такі нестандартні уроки - як урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-гра (ділова чи рольова), урок-подорож, рідше - урок-змагання, урок-консультація, урок-діалог, урок-аукціон, урок-“суд”, бінарні чи компютерні уроки, уроки пошуку істини, уроки “без дзвінка”, уроки-концерти та інші. Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явища чи проблему не однобоко, а багатогранно.Вивчення частин мови в початкових класах має на меті ознайомлення учнів з такими самостійними частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, особові займенники, числівники, прислівники і з службовою частиною мови прийменником (без уживання термінів "самостійні” і "службові” частини мови), усвідомлення того, що кожне слово є назвою предметів того, що кожне слово є назвою предмета, ознаки чи дій і відповідає на питання хто? І под., застосування форми словозміни передбачених правилом, таких як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо, розвиток усного і письмового мовлення учнів шліхом збагачення їх словника новими іменниками, прикметниками чи дієсловами, уточнення змісту окремих слів, розвиток уміння добирати слова для передачі своїх думок, зясування синтаксичної функції того чи іншого слова (частини мови).Вивчення іменників в початкових класах передбачає, по-перше, формування граматичного поняття іменник, по-друге, формування навичок правопису відмінкових закінчень іменників, по-третє, збагачення словника учнів по вищих іменниками і розвиток навичок точного використання їх у мові. Лексичні і граматичні ознаки іменника досить складні, а тому вивчення цієї частини мови вимагає поступового накопичення конкретного матеріалу для узагальнення знань про іменник як частину мови.
План
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1 Вивчення української мови на сучасному етапі
1.1 Загальні поняття про частини мови
1.2 Підходи до вивчення частин мови
РОЗДІЛ 2 Ознайомлення з частинами мови в початкових класах
2.1 Система вивчення іменника в молодших класах. Опрацювання прикметника
2.2 Методи вивчення прислівника. Ознайомлення з прийменником
2.3 Робота над дієсловом. Формування поняття про займенник