Практичні аспекти перекладу емотивних текстів англомовної художньої літератури на українську мову (на прикладі книги А. Хейлі "Flight into danger") - Курсовая работа

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. ЕМОТИВНІСТЬ ЯК ТЕКСТОВЕ ВТІЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОСТІ І ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ПРОБЛЕМА 1.1 Визначення поняття «емотивність» та його структури 1.2 Емотивний дискурс у лінгвістично-стилістичному аналізі, типологія емотивних засобів у творі Артура Хейлі «Flight Into Danger» ГЛАВА II. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ ЕМОТИВНИХ ТЕКСТІВ АНГЛОМОВНОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ (НА ПРИКЛАДІ КНИГИ А. ХЕЙЛІ «FLIGHT INTO DANGER») 2.1 Способи та прийоми перекладу емотивного дискурсу творів англомовної художньої літератури 2.2 Використання перекладацьких прийомів трансформації в практиці перекладу емотивно забарвлених текстів англійської художньої літератури 2.2.1 Використання перекладацьких прийомів трансформації на лексичному рівні 2.2.2 Використання перекладацьких прийомів трансформації на синтаксичному рівні 2.2.3 Використання перекладацьких прийомів трансформації як комплексне перетворення ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Антропоцентричний підхід, який значно зміцнив своє положення у лінгвістиці в останні роки, спонукує дослідників звертатися до опису лексики, що позначає емоції і почуття, як у теоретичному, так і у практичному плані. Емоційна сфера вважається чи не самою складною системою людини. Тому сфера почуттів і емоцій, безперечно, має потребу в глибокому і детальному вивченні не лише з погляду фізіологів і психологів, а й з позицій лінгвіста, але, нажаль, у цій сфері лінгвістичної науки маємо низку недосліджених аспектів. Розглядаючи сферу нераціонального сприйняття, емотивність тексту націлюється в першу чергу на те, щоб викликати у реципієнта певну емоційну реакцію, психологічний резонанс, і за допомогою чуттєвого повідомлення надати йому більш яскраву, виразну картину раціональної сторони художнього твору, піднести концептуальний, ідеологічний, естетичний задум автора у живій і органічній формі [17]. Фахівці так характеризують сьогоднішній стан у науці про мову: «лінгвістика, яка поставила в центр своїх наукових інтересів особистість людини, як основний дослідницький принцип використовує положення про те, що наукові обєкти мають вивчатися, перш за все за їх роль для людини, за їх призначенням в її життєдіяльності, за їх функціями для розвитку людської особистості та її вдосконалення» [17, 36, 38, 39]. Емоції та різноманітні способи їх вираження із незапамятних часів були одним з найбільш інтригуючих питань, що будь-коли виникали в процесі людського самопізнання, тому підвищений інтерес до словесного оформлення емоцій не викликає подиву. При тому, що визначення емотивності («емотивність - іманентно притаманна мові семантична властивість виражати системою своїх засобів емоційність як факт психіки, відображені у семантиці мовних одиниць соціальні та індивідуальні емоції» [39, с. 24]) і визначення експресивності («експресивна функція мови - здатність виражати емоційний стан мовця, його субєктивне ставлення до позначуваних предметів і явищ дійсності» [1, с. Ще менш вивченим феномен емотивності з точки зору теорії перекладу, філологи одноголосно відзначають відсутність способу адекватної передачі емотивного змісту висловлювання і тексту на іноземну мову [9, 20, 37, 40]. Для досягнення цієї мети в мові вироблений особливий код: різні види емотивного змісту передаються спеціально пристосованими для цього знаками. Лінгвістів насамперед цікавить класифікація емотивної лексики, емотивність на синтаксичному рівні, емотивність художнього тексту, а також питання міжкультурної специфіки вербальної та невербальної маніфестації емоцій. Популярною є класифікація, запропонована американським психологом К. Ізардом. Рейковський [26], М. За словами В.І. Шаховського, «емотивний текст є своєрідною «будівлею», в якій представлені всі «поверхи» емотивності мови і всі канали її мовного вираження» [39,с. І. В. Колбукова трактує «експресивність» як «властивість певної сукупності мовних одиниць, що забезпечує їх здатність передавати субєктивне ставлення мовця до змісту або адресата мовлення, а також сукупність якостей мови або тексту, організованих на основі таких мовних одиниць» [19, с. У роботі Т. Р. Левицької і А. М. Фітерман розглядаються десемантизовані слова, тобто слова, що мають «широке, розпливчасте значення» (thing, point, case, to fail, failure, facilities, matter та ін). Як підкреслює Я. І.Рецкер, в ряді випадків варіанти перекладу дієслів take, give, open, close, offer, put, begin, finish та ін. поряд з більшою експресивністю і виразністю передають ще й більшу динаміку дії [27, с. І хоча, за спостереженнями дослідників, емотивність (тобто мовне вираження емоційності) не чужа навіть для текстів офіційно-ділової та наукової спрямованості, в першу чергу ця категорія ототожнюється з художнім стилем, одностайно визнається його найважливішою складовою і головною відмінною рисою. 1.2 Емотивний дискурс у лінгвістично-стилістичному аналізі, типологія емотивних засобів у творі Артура Хейлі «Flight Into Danger» Дослідження дискурсу є одним з найбільш актуальних напрямків сучасного вітчизняного та зарубіжного мовознавства. Ха