Прагматика формування капіталу суб’єктів господарювання в Україні - Дипломная работа

ПРАГМАТИКА ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІУ роботі використано сукупність методів і прийомів загальнонаукового пізнання, а саме: аналізу і синтезу - для дослідження економічної сутності фінансового капіталу; теоретичного узагальнення - для визначення характеристик капіталу субєкта господарювання; абстрагування і порівняння - для аналізу інструментів мобілізації фінансування субєктами господарювання на ринку капіталу; системного підходу - для розроблення функціональної моделі корпоративного управління та системи формування фінансового капіталу субєктів господарювання; ситуаційного підходу - для дослідження впливу економічного середовища на можливості мобілізації фінансового капіталу вітчизняними субєктами підприємництва; графічний - для наочного зображення тенденцій формування фінансового капіталу вітчизняних субєктів господарювання; факторного, кореляційного аналізу та математичного моделювання - для виявлення звязків між показниками макроекономічної динаміки, фінансовим станом субєктів підприємництва та їхньою ринковою капіталізацією. Наукова новизна одержаних результатів полягає у систематизації, узагальненні, доповненні та обґрунтуванні теоретико-методичних положень та розробленні практичних рекомендацій щодо удосконалення організації мобілізації фінансового капіталу субєктів підприємництва в Україні та підвищення ефективності управління цим процесом, зокрема: вперше: розвинено теоретико-методичні основи формування фінансового капіталу субєктів господарювання з урахуванням інституціональних змін, поглибленням взаємодії елементів фінансового механізму та стратегічного менеджменту, що дає змогу залучати додатковий фінансовий капітал для підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності ділових одиниць; удосконалено: класифікацію видів капіталу субєкта господарювання, яка, на відміну від існуючих, передбачає виділення груп і видів капіталу: за характером концентрації капіталу окремого іноземного інвестора, за часом формування стосовно життєвого циклу ділових одиниць, рівнем боргового навантаження, характером впливу на фінансовий стан субєкта господарювання та за повнотою відображення у фінансовій звітності інформації про капітал;Різні види банківських кредитів в повній мірі можуть задовільнити потребу підприємства у додаткових ресурсах, тобто банківський кредит є універсальним джерелом забезпечення потреб субєктів господарювання. За даними НБУ, у структурі вимог банків за кредитами, наданими у реальний сектор економіки України, більшою є частка заборгованості за кредитами, наданими в національній валюті, у 2013 р. вона становила 65,65%. Основними проблемами цього виду кредитування залишається його висока ціна, через те, що банкам складно передбачити, в який момент підприємству знадобляться кошти; відсоткова ставка за кредитуванням у формі овердрафту в середньому на 1,2 - 3,1% вища за ставку за іншими видами кредиту [138]. Ставки за довгостроковими кредитами були дещо нижчими протягом аналізованого періоду, однак з огляду на менші обсяги довгострокового кредитування, можемо припустити, що нижча вартість «довгих» кредитів повязана насамперед тим, що на кредитування на тривалий термін часу претендують підприємства-позичальники, котрі мають тривалу історію кредитних відносин з конкретними банківськими установами чи входять разом з ними до промислово-фінансових груп. БК - загальна сума залученого підприємством банківського кредиту і - середня ставка відсотка за кредит, що склалася на фінансовому ринку для аналогічних видів кредиту n - конкретний інтервал строку кредитування (місяць), за який здійснюється платіж t - загальна тривалість строку кредитування, виражена числом інтервалів (місяців) [17, c.37 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», українські емітенти можуть розміщувати цінні папери за межами України виключно на підставі дозволу НКПЦФР, який видається за умови проведення державної реєстрації випуску цінних паперів, допущення цінних паперів попередніх емісій субєкта господарювання до біржових торгів на одній з українських фондових бірж (про що подається відповідна довідка до НКПЦФР) та відповідності кількості цінних паперів, які розміщуються за межами України, нормативу, встановленому регулятором вітчизняного ринку цінних паперів (остання вимога стосується лише емісії акцій - частина акцій, яку емітент має намір розмістити на зовнішньому фінансовому ринку не може перевищувати 30% від загального обсягу емітованих цим субєктом господарювання акцій) [77]. Емітент не може розміщувати за межами України цінні папери першої емісії, крім того повинен мати лістинг за попередніми випусками цінних паперів на фондовій біржі України. Компанії, статутний фонд яких є меншим за 5 млн.грн., не мають права розміщувати емісію за межами України, при цьому сума емісії цінних паперів на зовнішньому фінансовому не може перевищувати суму 25 % статутного капіталу підприємства.

Зміст фінансовий капітал міжнародний корпоративний

Вступ

1. Інструменти мобілізації фінансового капіталу субєктами господарювання на фінансовому ринку України

2. Оцінка тенденцій залучення фінансового капіталу субєктами підприємництва на міжнародному фінансовому ринку

3. Аналіз проблем реалізації інтересів власників корпоративних прав в процесі формування фінансового капіталу субєктів господарювання

Висновки

Література