Базові методологічні принципи дослідження релігійної свідомості. Роль національного фактору в процесах синкретизації православних українців. Язичницькі компоненти у свідомості сучасних віруючих. Коротка характеристика квазірелігійних компонентів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана у відділі філософії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Бучма Олег Васильович старший науковий співробітник відділу філософії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Захист відбудеться “15” жовтня 2010 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул.Актуальність теми дослідження З кінця ХХ ст. релігійна свідомість православних віруючих України зазнає значних трансформацій, які суттєво впливають на їхню соціальну і конфесійну поведінку, стають вагомим фактором, що визначає релігійну ситуацію в суспільстві. Теоретичне осмислення феномену релігійної, зокрема православної, свідомості в посттоталітарному суспільстві та включення його результатів в релігієзнавчу теорію є актуальним і на часі, оскільки дає можливість визначити загальні характеристики трансформаційних процесів, що відбуваються в православному релігійному середовищі й призводять до зміни духовності особи й суспільства в річищі сучасних цивілізаційних парадигм. Методика дослідження його позахристиянських компонентів, їх структури та функцій в контексті сучасних трансформацій релігійності ще не розроблялася. В умовах розвитку неоязичництва і масового зацікавлення населення містично-окультними практиками нові позахристиянські компоненти релігійної свідомості і поведінки неоднозначно сприймаються більшістю суспільства, тому потребують вивчення в контексті укріплення суспільної моралі, збереження психічного здоровя нації та національної духовної культури, що робить її філософсько-релігієзнавчий аналіз гостро актуальним. Дисертація має на меті шляхом комплексного аналізу зясувати сутність позахристиянських компонентів у свідомості православного віруючого як фактора регламентації та регуляції його мотиваційної поведінки, виявити трансформаційно-екстраполяційні механізми їх включення в структуру сучасного православного світогляду в українському контексті.У першому розділі дисертації „Стан розробки проблеми в науковій літературі” проаналізовано декілька суміжних дослідницьких напрямків релігієзнавства, зокрема досліджень з історії православної церкви в Україні, проблем двовіря, релігійного синкретизму; розвідок релігійної свідомості і православної релігійної свідомості; здійснено огляд праць вітчизняних фахівців з вивчення новітніх релігійних рухів та нетрадиційної релігійності тощо. Аналіз визначень і звязку понять „релігія”, „релігійність”, „релігійний світогляд” висвітлив їх недостатнє вивчення у сучасному релігієзнавстві. Обґрунтування авторської концепції відбувалося на основі соціологічних показників і параметрів релігійності українського суспільства, виявлених конкретними соціологічними дослідженнями Н.Дудар, Н.Гаврилової в рамках досліджень Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ, результатів опитування населення щодо ставлення до релігії, релігійних уявлень та релігійних практик у рамках участі України в Міжнародному соціальному проекті (ISSP), а також конкретних соціологічних досліджень, проведених автором за сприяння кафедри соціології Чернівецького національного університету під керівництвом В.Докаша, результати яких вміщено в Додатку до дисертації. У третьому розділі дисертації „Позахристиянські компоненти як вияв синкретичності свідомості сучасної православної людини” доводиться, що позахристиянські компоненти в релігійній свідомості сучасного православного українця є свідченням перманентного процесу синкретизації релігійного світогляду та релігійності. У пятому розділі дисертації „Квазірелігійні компоненти в свідомості сучасного православного віруючого” зазначається, що процеси, які відбуваються у свідомості православних віруючих в Україні з 90-х років ХХ ст., корелюються зі світовим процесом трансформації релігійного світогляду у бік синкретичного поєднання в ньому традиційних релігійних поглядів зі світоглядними компонентами, які дослідники вважають виявами „нових релігійних рухів” (Г.У Висновках підведено підсумки результатів дослідження, у якому вперше у вітчизняному релігієзнавстві здійснено комплексне структурно-функціональне дослідження позахристиянських компонентів релігійного світогляду сучасних православних українців. Позахристиянські компоненти мають місце на всіх рівнях православної свідомості: у релігійному світогляді та світосприйнятті; у релігійній поведінці та стосунках (комунікації) індивіда, релігійної громади й суспільства.