Роль клініко-фунукціональних і лабораторних методів дослідження в діагностиці першої і повторної позаматкової вагітності. Розробка комплексу заходів для зниження частоти порушень репродуктивного здоров"я у жінок після повторної позаматкової вагітності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИРобота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Науковий керівник доктор медичних наук, доцент Горбунова Ольга Володимирівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Юзько Олександр Михайлович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Захист дисертації відбудеться “26 ”травня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.На нашу думку, насамперед, це стосується пацієнток з повторною позаматковою вагітністю, особливо, в плані проведення у них реабілітаційних заходів. Метою роботи було зниження частоти порушень репродуктивного здоровя у жінок з повторною позаматковою вагітністю в анамнезі на основі вивчення у них клініко-функціональних і лабораторних особливостей, а також розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Визначити найбільш інформативні чинники ризику першої і повторної позаматкової вагітності. Дослідити роль клініко-фунукціональних і лабораторних методів дослідження в діагностиці першої і повторної позаматкової вагітності. Розробити і впровадити комплекс діагностичних та реабілітаційних заходів для зниження частоти порушень репродуктивного здоровя у жінок після повторної позаматкової вагітності.1 групу склали 60 пацієнток, прооперованих з приводу вперше розвинутої позаматкової вагітності; 2 групу - 30 жінок, прооперованих у звязку з повторною позаматковою вагітністю. Серед обстежених більшість жінок з першою і повторними ЕВ (63,3 %) були у шлюбі, кожна четверта жінка була неодруженою (23,3 %) і 13,3 % жінок зараховують себе до нової категорії характеристики матримоніального статусу - “цивільний шлюб”. Оцінка репродуктивної функції пацієнток 1 і 2 груп показала, що першовагітними у нашому дослідженні були 13,3 % жінок. Основною причиною самостійного звернення до лікаря або діагнозу направлення у стаціонар в 46,7 % випадків у 1 групі і 86,7 % - у 2 групі була ЕВ або підозра на неї; позалікарняний аборт на ранніх термінах встановлено у 16,7 % (1 група) і 13,3 % (2 група) направлень, маткову кровотечу - в 10,0 %, гострий апендицит - 6,7 % випадків. У решті випадків найчастіше встановлено діагноз позалікарняного аборту - (у 13,3 % - 1 група; 2 група - 6,7 %), крім того, у 6,7 % жінок спочатку був помилково встановлено діагноз гострий сальпінгофорит, в 3,3 % випадках стан пацієнток був розцінений, як порушення менструального циклу.У дисертації наведені дані і нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства - зниження частоти порушень репродуктивного здоровя у жінок з повторною позаматковою вагітністю в анамнезі на основі вивчення в них клініко-функціональних та лабораторних особливостей, а також розробки алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. Основною клінічною відзнакою першої і повторних позаматкових вагітностей є погіршення при повторній ектопічній вагітності основних клінічних проявів: збільшення на 6,6 % кількості випадків з затримкою менструації; на 10,0 % - кровяних виділень зі статевих шляхів; на 13,4 % - поєднань кровяних виділень з больовим синдромом, больового синдрому із затримкою менструації, затримки менструації з подальшими кровяними виділеннями. На 13,4 % збільшується тривалість менструації до 1 доби і до 7 днів, болі унизу живота і на 16,6 % - болі з різною ірадіацією. Найбільш інформативними факторами ризику першої і повторної позаматкової вагітності є вік, порядковий номер даної вагітності, наявність пологів, медичних абортів і позаматкові вагітності в анамнезі, стаж статевого життя більше 5 років, попереднє запалення органів малого тазу, оперативні втручання на маткових трубах і негативний результат першого сечового тесту на вагітність.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У дисертації наведені дані і нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства - зниження частоти порушень репродуктивного здоровя у жінок з повторною позаматковою вагітністю в анамнезі на основі вивчення в них клініко-функціональних та лабораторних особливостей, а також розробки алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
1. Основною клінічною відзнакою першої і повторних позаматкових вагітностей є погіршення при повторній ектопічній вагітності основних клінічних проявів: збільшення на 6,6 % кількості випадків з затримкою менструації; на 10,0 % - кровяних виділень зі статевих шляхів; на 13,4 % - поєднань кровяних виділень з больовим синдромом, больового синдрому із затримкою менструації, затримки менструації з подальшими кровяними виділеннями. На 13,4 % збільшується тривалість менструації до 1 доби і до 7 днів, болі унизу живота і на 16,6 % - болі з різною ірадіацією.
2. Використання комплексу клініко-фунукціональних та лабораторних методів дослідження дозволяє діагностувати першу позаматкову вагітність в 76,7 %, а повторну - в 93,3 % випадків.
3. Найбільш інформативними факторами ризику першої і повторної позаматкової вагітності є вік, порядковий номер даної вагітності, наявність пологів, медичних абортів і позаматкові вагітності в анамнезі, стаж статевого життя більше 5 років, попереднє запалення органів малого тазу, оперативні втручання на маткових трубах і негативний результат першого сечового тесту на вагітність.
4. Основними особливостями лапароскопічного лікування повторної ЕВ є такі: - залежно від типу переривання: повторна позаматкова вагітність в 1,9 разу частіше є такою, що прогресує, і в 3 рази рідше супроводжується розривом маткової труби;
- за локалізацією: в 2,4 разу частіше знаходиться в матковому відділі і в 1,5 разу рідше - в істмічному;
- відповідно до терміну вагітності: в 2,2 разу частіше спостерігається до 5 тижнів і в 3 рази рідше - понад 7 тижнів вагітності;
- за обємом крововтрати: в 2,4 разу частіше крововтрата складає до 100 мл і в 4 рази рідше більше 200 мл;
- додатково: в 3 рази частіше діагностують наявність синдрому полікістозного яєчнику і ендометріозу;
- за обємом операції: при повторній позаматковій вагітності в 1,7 разу частіше проводиться тубектомія.
5. Додаткове включення в комплекс реабілітаційних заходів після повторної позатаматкової вагітності антигомотоксичної терапії дозволяє знизити на 6,7 % частоту ановуляторних менструальних циклів і на 20,0 % підвищити ефективність відновлення репродуктивної функції.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для підвищення ефективності прогнозування та ранньої діагностики першої і повторної позаматкової вагітності необхідно проводити розрахунок відношення шансів для 4 груп факторів ризику: соціодемографічних, акушерського і хірургічного анамнезу, гінекологічного і інфекційного анамнезу і контрацептивної поведінки з використанням логістично- регресійной моделі.
2. З метою зниження частоти порушень репродуктивної функції жінок після повторної позаматкової вагітності в комплексі реабілітаційних заходів необхідно додаткове використання антигомотоксичної терапії.
Список литературы
1. Огородник А. А. Влияние репродуктивного анамнеза на развитие трубной беременности / А. А. Огородник // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П. Л. Шупика. К., 2007. Вип. 16, кн. 5. С. 227-231.
2. Огородник А. А. Повторная внематочная беременность после вспомогательных репродуктивных технологий / А. А. Огородник // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. праць. Київ-Луганськ, 2009. Вип. 16. С. 133-137.
3. Огородник А. О. Повторна позаматкова вагітність / А. А. Огородник // Здоровье женщины. 2010. № 1. С. 128-130.
4. Огородник А. А. Клинические аспекты повторной внематочной беременности / А. А. Огородник // Тез. докл. ІІ междунар. симпозиума “Киевская школа гинекологической эндоскопии”, (Киев, 31 мая - 1 июня 2007 г.): зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П. Л. Шупика. К., 2007. Вип. 16, кн. 5. С. 321.
5. Огородник А. А. Особенности повторной внематочной беременности / А. А. Огородник // Тези доп. “V Всеукраїнської конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії та гінекології”, 17-18 жовтня 2008 р. Одеса, 2008. С. 65.