Аналіз життя та творчості І. Нечуя-Левицького. Повсякдення письменника після виходу у відставку і під час проживання в Києві. Спогади представників української інтелігенції про побут, звички, громадсько-політичну і культурну діяльність Івана Семеновича.
Аннотация к работе
Нечуя-левицького: очима сучасниківНечуя-Левицького: очима сучасників” здійснена спроба висвітлити повсякдення письменника, зокрема його життя та творчий процес після виходу у відставку і під час проживання в Києві, проаналізовано спогади представників української національно свідомої інтелігенції про побут, звички та громадсько-політичну і національно-культурну діяльність Івана Семеновича, критично охарактеризовано та співставлено спогади сучасників про різні періоди життя митця. Актуальність статті полягає в тому, що в сучасних умовах євроінтеграційних процесів, які проходять в рамках геополітичного курсу України, виникає необхідність заповнення інформаційного простору зарубіжжя матеріалами, що репрезентують українську самобутність, історію та культуру, які найбільш повно представлені, зокрема, в творчості І. Вирішити ці завдання можливо, в першу чергу, охарактеризувавши життя та творчість Івана Нечуя-Левицького в умовах суспільно-політичних процесів другої половини ХІХ - початку ХХ ст. через призму теорії повсякденності. Опріч згаданих “візитів” удень, раз чи двічі на рік рискував Іван Семенович вибиратись вечорами “на громаду” - на збори “Старої Громади”, і поділившись торішніми “новинами” та засягнувши з великим дивом свіжіших, починав спершу демонстративно позіхати, ніби підготовляючи одступ, потім рівно о десятій, промовивши: “вже більше не можу», схоплювався з стільця, похапцем прощався та й ішов спати”. Про уставлений режим дня Івана Семеновича ходили різні чутки, зокрема передавався як анекдот епізод з ювілею письменника, де він нібито покинув святкування, оскільки вже була година визначена для сну, цей випадок тиражований спогадами М.