Загальна історична ситуація в Римі останнього століття до нашої ери. Характеристика рабства у Римі: особливості життя рабів та гладіаторів. Особливості повстання Спартака як боротьби пригнобленого народу за свою свободу проти рабовласницької знаті.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»Але з впевненістю можна сказати, що Спартак був справді досвідченим воєначальником: його армія складалася лише з утікачів-гладіаторів та рабів, і розбила в ряді битв кілька досвідчених римських легіонів. Загальна історична ситуація в Римі останнього століття до нашої ери виявилася досить напруженою, коли склалися умови для потужного революційного вибуху, такого як повстання італійських рабів 74-71 рр.. до н.е. на чолі яких був видатний вождь. Щоб зрозуміти феномен Спартака, особливості його непересічної особистості, велич його діянь та їх історичне значення, необхідне знання історичних особливостей того часу, на якому розгорталася героїчна діяльність цього чудового історичного діяча.Слово походить від старословянського слова «раб» або «роб», яким у словян називали робітника - людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Рабство виникло в доісторичні часи з переходом до відтворюючого господарства. Передумовами його виникнення стали надлишок виробництва - раб повинен виробити продукції більше, ніж спожити, і досить висока густота населення, при якій стає можливий організований примус до праці. При розширенні територій, окупованих Стародавнім Римом, рабами ставали цілі народи. Тільки в Римі в часи імперії проживало біля 400.000 рабів.Відомі бої, в які брали участь 300 пар бійців, Колізей міг вмістити 200 000 чоловік, глядачі готові були дивитися на взаємне вбивство людей по кілька днів поспіль. Враховуючи наявність в сучасному суспільстві охочих подивитися на кориду чи розпилювання сусіда в черговому фільмі жахів, привабливість кривавих сцен нікуди не поділася, але це питання для психологів та соціологів. Ще на зорі Риму відбувалися подібні бої, в яких брали участь усі чоловіки, які знали покійного і здатні тримати в руках зброю. Особливо тяжкою була доля гладіаторів - рабів, яких використовували в різних видовищах для розваг та задоволення. Від назви короткого меча - гладіуса, чким був озброєний такий раб, і походить слово «гладіатор».Повстання охопило спочатку Південну Італію, потім фактично всю Італію; армія повсталих нараховувала бл. Пройшовши узбережжям Адріатики на північ, у провінцію Цизальпінська Галлія, Спартак у битві біля Мутіни розбив військо проконсула Кассія. Після цієї перемоги він повернув на південь, прагнучи переправитися з усім військом у Сицилію, але був заблокований військом Марка Ліцинія Красса. Прорвавши блокаду, Спартак повернув на схід до портового міста Брундізій, сподіваючись переправитися в Грецію, однак у 71 р. до н.е. на кордоні Апудії та Луканії він був розбитий римською армією під командуванням Красса і загинув у бою.Під час війни з римлянами він потрапив у полон, був проданий у рабство і став гладіатором у місті Капуї. Гладіатори готували повстання, але зрадниу видав римлянам їхні плани. Незабаром військо рабів перетворилося на серйозну загрозу для римлян. Але Спартак звелів сплести драбини з лоз дикого винограду, і гладіатори вночі спустилися з крутого обриву там, де римляни їх не чекали. Він хотів перейти через гори Альпи і вивести рабів і гладіаторів на батьківщину.Спартак вихопив кинджал і заколов його, викинувши при цьому, що коли він переможе, то в нього буде багато гарних коней, а коли загине, то йому не буде потрібен жоден. В бою Спартака поранили в стегно дротиком, і він відбився від римлян, поки не загинув.З вище сказаного можна зробити ряд висновків, що рабство це фактор, який приводить не тільки до розвитку держави, а й до її упадку. Яскравий приклад цьому Римська рабовласницька республіка, яка від початку і до кінця носила рабовласницький характер. Повстання Спартака можна вважати по істинні грандіозним, оскільки такого відчутного удару Римській республіці не завдавало ще жодне повстання, яке до того часу виникало в Римі Це повстання дещо похитнуло основи римської республіки, що в майбутньому відбилось на падінні республіканського ладу. Позитив полягає, як я вважаю в тому, що це повстання показало саме слабкі місця рабовласницького суспільства, ті прогалини, які потрібно закрити, щоб не допустити в майбутньому, минулих подій і помилок.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Рабство у Римі
1.1 Життя рабів
1.2 Життя гладіаторів
Розділ 2. Повстання рабів під проводом Спартака
2.1 Спартак
2.2 Повстання Спартака
2.3 Остання битва
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
З вище сказаного можна зробити ряд висновків, що рабство це фактор, який приводить не тільки до розвитку держави, а й до її упадку. Яскравий приклад цьому Римська рабовласницька республіка, яка від початку і до кінця носила рабовласницький характер.
Повстання Спартака можна вважати по істинні грандіозним, оскільки такого відчутного удару Римській республіці не завдавало ще жодне повстання, яке до того часу виникало в Римі Це повстання дещо похитнуло основи римської республіки, що в майбутньому відбилось на падінні республіканського ладу. Повстання рабів під керівництвом Спартака на мою думку є водночас позитивним і негативним фактором для Римської держави. Позитив полягає, як я вважаю в тому, що це повстання показало саме слабкі місця рабовласницького суспільства, ті прогалини, які потрібно закрити, щоб не допустити в майбутньому, минулих подій і помилок. Негатив потрібно розглядати з тих позицій, які показують завдану шкоду, а вона звичайно є. Це також і своєрідний "урок" для римської армії, який вчить, що організованість це перш за все, а поодинока битва нічого не варта, нехай це і битва з рабами.
Римська рабовласницька держава, лише напруживши всі сили, виконала своє основне завдання - придушила грандіозне повстання рабів. Спартака оцінювали як одного із найвидатніших героїв одного з найбільших повстань рабів. У всьому стародавньому світі точилася непримиренна боротьба між класами рабів і рабовласників. У Римі, де рабовласницький лад досягнув найбільшого розвитку, класова боротьба рабів була особливо запеклою.
Хоча повстання Спартака і було врешті придушене, память про нього продовжує жити, навіть дужче, ніж про римлян, які воювали проти нього. «Хто сьогодні памятає Красса? Помпея? Навіть Цицерона не всі памятають», - пише Штраус. З іншого боку, - «всі чули про Спартака».
Список литературы
1. Большая советская энциклопедия/ под.ред. Прохорова А.М. - в 24 томах, - Т.1. - М.: Советская Энциклопедия, 1976. - С.286.