Проблеми із продовольчим забезпеченням населення у повоєнній Одесі. Роль морської риби та морепродуктів у вирішення проблеми продовольства. Проблеми з придбанням одягу та взуття у повоєнні роки. Комісійні магазини та товкучка у повоєнній Одесі.
Аннотация к работе
ПОВОЄННІ РОКИ В ОДЕСІ: ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ1Дітей у сімї було шестеро, проте їдоків зазвичай виходило більше, адже в кожного були друзі, знайомі, вони приходили не питаючись (телефон в ті часи мало в кого був, це, можливо, й ускладнювало життя, але сприяло розвитку безпосереднього, живого спілкування), і коли велика сімя сідала за стіл, гості займали вільний стілець. Картопля, солоні огірки, капуста були, звісно, смачніші від макухи, коржів з висівок, толокна та інших таких продуктів з Привозу, які найчастіше бачили на столі одесити. На базарі можна було купити живу курку, віддати її в будку, що стояла поруч, і за 20-25 хвилин отримати її обскубану й випатрану (печінка, серце, шлуночок обовязково додавалися, як делікатесні та корисні продукти). З часом в крамницях поряд з такими звичними і обридлими баночками бичків в томаті, крабів далекосхідних, червоної ікри на вагу, стали частіше зявлятися мясо (на жаль, в ньому чомусь завжди було забагато кісток, до того ж продавець міг ще кісточку підкласти), курки (зазвичай синюватого кольору, втім, і в пізніші часи оспівуваного радянськими гумористами), всіма улюблені ковбаси, розширився асортимент кондитерських виробів, котрі якось непомітно витіснили саморобні льодяники, іриски, пісний цукор та інші ласощі з базару. З учнями, що відставали в навчанні, мусили були займатися вчителі в додатковий час.