Аналіз наукової літератури щодо проблематики міжособистісних конфліктів. Особливості конфліктної ситуації як динамічної складової конфлікту. Стилі поведінки в конфлікті. Рекомендації щодо вибору оптимального стилю поведінки у міжособистісному конфлікті.
Аннотация к работе
ВСТУП Конфліктологічна проблематика осмислюється дуже давно. Де є людина, мають місце проблеми її буття, стосунків, життєдіяльності, там є ціла низка проблем і передконфліктних ситуацій. Міжособистісні конфлікти бувають різних типів, вони виникають через розмаїття причин. Неконструктивні конфлікти викликаються такими діями, коли один з опонентів прагне психологічно, словесно натиснути на партнера, дискредитувати його в очах оточуючих. Для попередження цих негативних явищ, перед усім необхідно добре розуміти причини виникнення міжособистісних конфліктів, вміти діагностувати їх за певними ознаками, розбиратись в динаміці конфлікту. Об’єкт дослідження - поведінка особистості у конфліктній ситуації. ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ 1.1 Особливості конфліктної поведінки підлітків В повсякденній мові слово „конфлікт” застосовується здебільшого в широкому колі явищ - від озброєних сутичок і протиставлення різних соціальних груп до службових або подружніх неузгоджень. Стан дисгармонії у відносинах між людьми, ідеями або інтересами; зіткнення різних статей. 3. На думку засновників „Grolier Multimedia Encyclopedia” (1988), загальний синонімічний ряд понять „конфлікт” включає конфлікт, суперечку, суперництво, протиборство, боротьбу, скандал. Суперництво відноситься як до дружніх змагань, так і до ворожої боротьби за ради досягнення мети; протиборство, як правило, застосовується, коли мова йде про ворожий конфлікт; боротьба частіше всього означає зіткнення індивідуальних суперників; скандал являє собою публічне зіткнення або прилюдну суперечку. Почуття гніву підкріплюється думкою про те, що помиляється тільки інша особа. Бородкін Ф.М. і Коряк Н.М. запропонували класифікувати конфліктні ситуації і інциденти за параметрами “суб’єктивність - об’єктивність” і “цілеспрямованість - нецілеспрямованість” на 4 типи: об’єктивні цілеспрямовані, суб’єктивні цілеспрямовані, та об’єктивні нецілеспрямовані, суб’єктивні нецілеспрямовані [18 с.67]. Дослідники конфліктів Р.Блейк і Д.Мутон виділили 5 стилей міжособистісних вирішень конфліктних ситуацій: відхилення, згладжування, примус, компроміс та розв’язання проблеми.