Поняття натовпу як стихійної масової спільноти, історія дослідження його поведінки. Механізм формування і склад натовпу, його пасивний, активний та агресивний різновиди. Психологічні властивості натовпу. Психологічні особливості індивіда у натовпі.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Київський національний університет будівництва і архітектуриСвідома особистість зникає, причому почуття і ідеї всіх окремих одиниць, які базують ціле, яку називається натовпом, приймають один і той же напрямок. Натовп - відносно короткочасне, контактне, чисельне скупчення людей, які перебувають у стані підвищеного емоційного збудження і обєднані безпосередньою просторовою близькістю та загальним обєктом уваги. Не маючи спільної для всіх усвідомлюваної мети, натовп здійснює сильний психологічний тиск на індивідів. Прихильники теорії "психологія мас" вважають, що в натовпі зникають усі розбіжності між індивідами, і вони мають змогу виявляти свої прагнення та пристрасті. Наслідком цього є однорідність натовпу, що пояснюється ідеєю колективного несвідомого: у натовпі люди керуються лише несвідомими уявленнями, однаковими для всіх, а уявлення на рівні свідомості, що визначають індивідуальні розбіжності між людьми, пригнічуються та зникають;Натовп не має чітко усвідомленої мети, дії його учасників зумовлені якимось зовнішнім стимулом та загальним емоційним станом. Фрейд розглядали його як ірраціональну, сліпу і руйнівну силу, де панують неусвідомлені імпульси, зараження, наслідування та навіювання. Зроблений ними висновок зводиться до того, що натовп - це завжди остання (нижча) стадія розвитку суспільства, його поведінка нагадує поведінку дикуна чи зграї диких тварин. Оскільки натовп - це динамічне і мінливе утворення, то ним водночас і легко, і важко керувати. Для того, щоб уникнути негативних наслідків з боку діючого натовпу і від самого перебування в ньому, соціальна психологія й займається вивченням великих соціальних груп.
План
Зміст
Вступ
Поняття натовпу. Історія його дослідження
Механізм формування і склад натовпу
Класифікація натовпів
Психологічні властивості натовпу
Психологічні особливості індивіда у натовпі
Почуття натовпу
Моральність натовпу
Поведінка натовпу
Висновок
Список літератури
Вывод
Натовп є типовим прикладом масової спільності. Це відносно короткочасне, безструктурне скупчення людей, обєднаних безпосередньою просторовою близькістю. Натовп не має чітко усвідомленої мети, дії його учасників зумовлені якимось зовнішнім стимулом та загальним емоційним станом.
Перші дослідники натовпу Г. Лебон, Г. Тард, З. Фрейд розглядали його як ірраціональну, сліпу і руйнівну силу, де панують неусвідомлені імпульси, зараження, наслідування та навіювання. Зроблений ними висновок зводиться до того, що натовп - це завжди остання (нижча) стадія розвитку суспільства, його поведінка нагадує поведінку дикуна чи зграї диких тварин.
Оскільки натовп - це динамічне і мінливе утворення, то ним водночас і легко, і важко керувати. Для того, щоб уникнути негативних наслідків з боку діючого натовпу і від самого перебування в ньому, соціальна психологія й займається вивченням великих соціальних груп.
Великі соціальні групи формуються на основі усвідомлення людьми обєктивних умов свого буття, що живить та актуалізує їх фундаментальний інтерес. Їх справедливо вважають основними субєктами суспільного розвитку.
Свідома особистість зникає, причому почуття і ідеї всіх окремих одиниць, які базують ціле, яку називається натовпом, приймають один і той же напрямок. Утворюється колективна душа, яка має, звісно, тимчасовий характер, але й досить певні риси.
Натовп в інтелектуальному відношенні завжди коштує нижче ізольованого індивіда, але з погляду почуттів і вчинків, викликуваних цими почуттями, він може бути чи краще гірше його, залежно від обставин. Усе залежить від того, якому вселянню кориться натовп. Натовп часто буває злочинним - це правда, але часто також він буває героїчним.