Якісні та кількісні критерії радіоекологічної критичності природних та напівприродних агроландшафів Полісся, їх класифікація за ступенем радіоекологічної небезпеки. Ландшафтні характеристики оцінених ареалів, та інтенсивність переходу 137Cs у фітомасу.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗахист відбудеться “26 ”червня 2003 року о_10__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Київ-127, проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд.215. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка: м.Київ, вул. Тому за кількісний критерій оцінки радіоекологічної критичності ландшафтів обрано коефіцієнт переходу 137Cs з грунту у рослини, який інтегрально відображає вплив комплексу природних умов на накопичення радіонукліда. Проведений аналіз виявив залежність значень коефіцієнта переходу 137Cs в природні та сіяні трави від ландшафтної структури території, зокрема від місцеположення у рельєфі, режиму зволоження та механічного складу грунтів, структури рослинного покриву. В пределах изученного диапазона плотностей загрязнения почвы была подтверждена гипотеза о линейной зависимости между содержанием радионуклида в растениях и почве, что доказывает независимость значений коэффициента перехода 137Cs в растения от уровней загрязнения почвы.Такі ландшафти здійснюють значний вклад у формування дози внутрішнього опромінення населення, оскільки саме вони є основним джерелом кормів у тваринництві (Prister, Belli, 1996). Проблема диференційованого підходу при визначенні рівнів втручання для різних ландшафтів вимагає розробки їхньої класифікації за ступенем радіоекологічної небезпеки. Метою роботи є: встановлення впливу ландшафтної структури території на накопичення 137Cs рослинністю в природних та напівприродних агроландшафтах; обгрунтування кількісних та якісних критеріїв, які визначають радіоекологічну критичність агроландшафтів; оцінка за цими критеріями критичності ландшафтів та їх класифікація за ступенем радіоекологічної небезпеки. Завдання досліджень включали: - кількісну та якісну оцінку режиму зволоження, гранулометричного складу грунту та типу рослинності як критеріїв радіоекологічної критичності агроландшафтів; Предмет дослідження - закономірності міграції радіоцезію в ланці “грунт-рослина”, які характерні для природних та напівприродних агроландшафтів Полісся, взаємозвязки між радіоекологічними показниками та природними умовами середовища, що обумовлюють радіоекологічну небезпеку ландшафтів.Для оцінки параметрів міграції 137Cs в ланці "грунт - рослина" була закладена реперна сітка на території Народицького району Житомирської області, в межах західного сліду аварійного викиду ЧАЕС, яка охоплює основні типи агроландшафтів, грунтів, рослинних угруповань Полісся. Були досліджені 43 типових елементи ландшафтної структури, за різних рівнів забруднення грунту 137Cs (від 20 до 5000 КБК?м-2), різних за типом, механічним складом і ступенем оглеєння грунтів (більше 20 грунтових відмін), з перевагою того або іншого рослинного покриву. Коефіцієнт переходу (КП) 137Cs визначали як відношення концентрації радіонукліда в рослинах (Бк/кг) до щільності забруднення грунту (КБК?м-2). Процес накопичення 137Cs рослинами з грунту носить динамічний характер і відображає стан перерозподілу обмінних форм радіонукліда в грунті та їх перехід в необмінну форму (Іванов, 1997, Коноплев, 1997, Прістер, 2002). Лінійність розглянутої залежності доводить той факт, що рівень забруднення грунту у розглянутому діапазоні щільностей не впливає на значення коефіцієнту переходу 137Cs в трави, який залежить від ландшафтних умов, що і визначають інтенсивність засвоєння радіонукліда рослинами.Сформульовано визначення радіоекологічно критичного ландшафту, як такого, що за сукупністю природних умов виявляє схильність до акумуляції радіонуклідів на ландшафтно-геохімічних барєрах і сприяє їх більш інтенсивній біогенній міграції та накопиченню біомасою у порівнянні з іншими ландшафтами за рівних умов забруднення. Виступаючи початковою ланкою в трофічному ланцюгу людини, такий ландшафт може стати джерелом радіоактивного забруднення продукції і шляхом його залучення до харчових ланцюгів, сприяти зростанню дозових навантажень на населення, чим і обумовлюється його критичність. У вивченому діапазоні щільностей забруднення грунту та ландшафтних умов підтверджено гіпотезу про лінійний закон залежності між вмістом радіонукліда в рослинах і рівнем забруднення грунту, який можна застосовувати для прогнозування радіаційної ситуації на радіоактивно забруднених територіях. Лінійність розглянутої залежності доводить той факт, що рівень забруднення грунту у розглянутому діапазоні щільностей не впливає на значення коефіцієнта переходу 137Cs в трави, який залежить від ландшафтних умов, що і визначають інтенсивність засвоєння радіонукліда рослинами.