Клінічне дослідження структури пов’язаних зі стресом невротичних розладів, особливостей особистості у військовослужбовців, які отримали механічну травму. Діагностика факторів адаптації у травмованих офіцерів за рахунок тривожно-депресивної реакції.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Повязані зі стресом невротичні розлади у військовослужбовців, які отримали механічну травму (клініка, принципи профілактики)Офіційні опоненти: доктор медичних наук Ревенок Олександр Анатолійович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ судовопсихіатричних проблем наркології, керівник відділу доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, професор кафедри Захист відбудеться “21” лютого 2008 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.Тяжкість адаптації до військової служби значно погіршується у військовослужбовців, що отримали травму, особливо якщо травма призвела до інвалідності (Тимченко А.В., 1995). Проте проблема психічного здоровя, формування клініки, структурно-динамічних особливостей ПСНР та особливостей особистості військовослужбовців, які отримали механічну травму, залишається мало вивченою. Мета роботи - на основі дослідження клінічної структури ПСНР і особливостей особистості військовослужбовців з механічною травмою, удосконалити принципи психопрофілактики зазначених розладів для покращення медичного забезпечення Збройних Сил України. Виявити особливості особистості військовослужбовців, які отримали механічну травму. Особистий внесок здобувача до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, які написані у співавторстві, полягав у наступному: в роботі № 3, зі списку праць, що наведені наприкінці автореферату, автором самостійно узагальнено питання психодіагностики та психопрофілактики психічних розладів і запропоновано в якості психопрофілактики використання функціонального діагнозу; у роботі № 4 - узагальнено питання організації лікувально-профілактичних заходів військовослужбовцям з невротичними розладами у процесі розвитку воєнної психіатрії; у роботі № 5 - здійснено теоретичне узагальнення проблеми надання у ЗС США психопрофілактичної та терапевтичної допомоги військовослужбовцям з невротичними розладами; у роботах № 7, 10 - самостійно проаналізовано питання виникнення невротичних розладів у військовослужбовців під час різних екстремальних ситуацій і надання їм психотерапевтичної та психопрофілактичної допомоги; у роботі № 8 - здійснено теоретичне узагальнення психофізіологічних аспектів ПСНР у військовослужбовців, які отримали механічну травму, під час екстремальних ситуацій; у роботі № 9 - розроблено комплекс діагностичних, лікувально-профілактичних заходів, що проводяться військово-медичною службою для раннього виявлення та лікування ПСНР у військовослужбовців, які отримали механічну травму; у роботі № 11 - удосконалено комплекс заходів щодо діагностики та терапії невротичних розладів у військовослужбовців ЗС України.Для реалізації мети та завдань дослідження за умови інформованої згоди обстежено 101-го військовослужбовця, які отримали механічну травму та знаходилися на лікуванні у травматологічному відділенні 11-го військового шпиталю (основна група), та 50 осіб без травми та соматичних захворювань (порівняльна група). Відповідно, у порівняльній групі військовослужбовці також переважали особи віком від 18 до 19 років - 50%, особи віком від 19 до 20 років - 30%, особи старше 20 років - 20%. У військовослужбовців з гострою стресовою реакцією (F43.0) поряд з тривожно-депресивною симптоматикою виявлено звуження обєму уваги (80%), ознаки дезорієнтації (60%), відчуття безпорадності (90%), неадекватну або безцільну гіперактивність (70%), надмірне переживання горя, що не піддається вольовому зусиллю (70%), уникання соціальних контактів (70%), відчуття “пустоти в голові” (80%), страх втратити самоконтроль (70%), розлади сну (100%), збільшення частоти серцебиття (90%), сухість у роті (90%), відчуття задухи (90%), дискомфорт у грудній клітці (90%), приливи жару або озноб (90%), слабкість або запаморочення (90%). Розлади адаптації (F43.2) у військовослужбовців, які отримали механічну травму, характеризувалися перевагою в клінічній картині симптомів зниженого настрою та тривоги, які супроводжувалися розладами сну та внутрішнім напруженням, а також ознаками астенічного синдрому (89,7%) у вигляді фізичної слабкості та сонливості протягом дня, розбитості, погіршення працездатності, тяжкістю при зосередженні, неуважністю, емоційною лабільністю, запальністю, роздратованістю на звучні звуки, ярке світло та критику зі сторони оточуючих.