Визначення таксономічного складу рослин, пилок яких знаходиться в повітрі над містом Вінницею у різні пори року. Створення календарю рослинного пилкування із врахуванням факторів, які впливають на палінацію. Прогнозування складу алергенного пилку.
Аннотация к работе
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пухлик Борис Михайлович Вінницький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Руденко Світлана Степанівна Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри загальної та експериментальної екології, Міністерство освіти і науки України кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Савицький Володимир Дмитрович Інститут ботаніки ім. Захист відбудеться “18 ”травня 2005 р. о 12.00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: вул.Тому при потребі специфічної діагностики та лікування алергічних захворювань, зумовлених впливом пилку рослин, - полінозів, лікарю-алергологу необхідно знати, пилок яких саме представників флори міг викликати недугу у даному конкретному випадку. Вченими цих країн, а також країн, які приєднались до створення регіональних аеропалінологічних календарів, були інтенсифіковані старі та розроблені нові підходи до проблеми визначення видового спектру аеропалінофлори у даному регіоні, створені мережі аеромоніторингу, регулярно здійснюється аеропалінологічний прогноз. Дисертація є фрагментом планової наукової роботи Вінницького національного медичного університету “Удосконалити, апробувати нові форми алергенів для місцевої специфічної імунотерапії алергічних захворювань (пероральні, назальні) і запровадити їх у практику” (Номер держреєстрації № 0100V004687). Метою нашої роботи було визначення систематичного складу рослин, пилок яких знаходиться в повітрі над урбанізованою екосистемою міста Вінниці у різні пори року, а також створення календарю пилкування цих рослин із врахуванням факторів, які впливають на палінацію. Обєкт дослідження - характер пилкування рослин, які можуть викликати алергію та пристосовані до існування в урбанізованій екосистемі м.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми діагностики полінозів, що виявляються в визначенні складу алергенної палінофлори у повітрі урбанізованої екосистеми міста Вінниці. Перша - масивніша, триває з кінця березня до кінця травня і формується переважно деревною рослинністю (роди береза (Betula L.), граб (Carpinus betulus L.), дуб (Quercus L.), вільха (Alnus L.)), тоді як у формуванні другої палінаційної хвилі (кінець липня-вересень) беруть участь здебільшого травянисті рослини (група щириця/лободові (Amaranthus L./Chenopodiaceae), родини складноцвітих (Asteraceae) (роди амброзія (Ambrosia L.) та полин (Artemisia L.)), гречкових (Polygonaceae)). Між сезонами палінації потрібно зважати на наявність у повітрі урбоекосистеми Вінниці пилку рослин роду сосна (Pinus L.) (квітень-вересень), а також на масову появу влітку пилкових зерен таких ентомофільних рослин, як липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) (ІІ і ІІІ декади червня) та каштан кінський (Aesculus hippocastanum L.) (І і ІІ декади червня). Наприкінці весни та влітку сенсибілізацію може викликати пилок рослин родини гречкових (Polygonaceae) та роду сосна (Pinus L.) (І та ІІ декади травня), родини осокових (Cyperaceae) (ІІ декада травня). З початком літа (ІІІ декада травня, ІІ - червня) у повітрі зростає кількість пилкових зерен родини злакових (Poaceae).
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми діагностики полінозів, що виявляються в визначенні складу алергенної палінофлори у повітрі урбанізованої екосистеми міста Вінниці.
1. Для м. Вінниці є характерними дві хвилі пилкування рослин - весняна та літньо-осіння. Перша - масивніша, триває з кінця березня до кінця травня і формується переважно деревною рослинністю (роди береза (Betula L.), граб (Carpinus betulus L.), дуб (Quercus L.), вільха (Alnus L.)), тоді як у формуванні другої палінаційної хвилі (кінець липня-вересень) беруть участь здебільшого травянисті рослини (група щириця/лободові (Amaranthus L./Chenopodiaceae), родини складноцвітих (Asteraceae) (роди амброзія (Ambrosia L.) та полин (Artemisia L.)), гречкових (Polygonaceae)).
2. Склад таксонів, продукування пилку якими було наймасовішим у м. Вінниці в обидва роки, є майже тотожним. До їх числа входять 11 таксонів-представників дендрофлори та 11 - гербофлори. Це граб звичайний (Carpinus betulus L.), роди береза (Betula L.), вільха (Alnus Mill.), дуб (Quercus L.), сосна (Pinus L.), липа (Tilia L.), вяз (Ulmus L.), ясен (Fraxinus L.), клен (Acer L.), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), група щириця/лободові (Amaranthus L./Chenopodiaceae), родини розоцвітих (Rosaceae), хрестоцвітих (Brassicaceae), злакових (Poaceae), гречкових (Polygonaceae), складноцвітих (Asteraceae), осокових (Cyperaceae), роди полин (Artemisia L.), амброзія (Ambrosia L.), подорожник (Plantago L.), кропива дводомна (Urtica dioica L.).
3. Між сезонами палінації потрібно зважати на наявність у повітрі урбоекосистеми Вінниці пилку рослин роду сосна (Pinus L.) (квітень-вересень), а також на масову появу влітку пилкових зерен таких ентомофільних рослин, як липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) (ІІ і ІІІ декади червня) та каштан кінський (Aesculus hippocastanum L.) (І і ІІ декади червня). Наприкінці весни та влітку сенсибілізацію може викликати пилок рослин родини гречкових (Polygonaceae) та роду сосна (Pinus L.) (І та ІІ декади травня), родини осокових (Cyperaceae) (ІІ декада травня).
У третій декаді червня фактором спричинення алергії стає подорожник (Plantago L.). З початком літа (ІІІ декада травня, ІІ - червня) у повітрі зростає кількість пилкових зерен родини злакових (Poaceae).
4. Коливання термінів та масивності пилкування рослин у різні роки пояснюються впливом перед- та внутрішньосезонних погодних умов. Опади у всі місяці спостережень 1999 року зменшували кількість зібраного пилку і виявились найважливішим метеорологічним чинником вказаного періоду. У 2000 році виявлено позитивну пряму помірну, значну і сильну кореляцію між температурою повітря та кількістю зібраних пилкових зерен у 6 із 8 місяців спостереження. Помірний та високий ступені прямої кореляції між швидкістю вітру й кількістю пилкових зерен спостерігались весною при південних напрямках вітру. Влітку пряма кореляція була значною при західних вітрах, а восени - при східних та південних.
5. Зменшення кількості пилку на предметному склі простежувалось при концентраціях нітроген (IV) оксиду, більших за ГДК. Інші чинники забруднення повітря (атмосферний пил, карбон (ІІ) оксид), суттєво не впливали на кількість зібраних пилкових зерен.
6. Узагальнена інформація про характер палінації рослин у м. Вінниці дала змогу скласти інтегрований календар пилкування наймасовіших таксонів. Цей календар можна використовувати для прогнозування складу алергенного пилку у повітрі м. Вінниці у період сезону палінації рослин, що може знайти практичне застосування для профілактики та діагностики пилкових захворювань.
Практичні рекомендації
1. При проведенні аеропалінологічних досліджень в урбанізованих екосистемах, що відповідають територіям середніх міст, доцільно встановлювати не менше трьох пилкозбірників на найвищих будівлях у різних за характером забудови та господарського освоєння мікрорайонах. Це дає змогу провести якісний аналіз аеропалінофлори у досліджуваному повітрі населеного пункту.
2. Ацетолізну обробку пилкових зерен, зібраних гравіметричним методом, можна здешевлювати та спрощувати за допомогою заміни оцтового ангідриду на льодяну ацетатну кислоту у співвідношення до концентрованої сірчаної як 10:1. При цьому обєм реагентної суміші збільшується до 5,5 мл.
3. Потрібно враховувати, що кількість пилкових зерен у повітрі залежить від метеоумов, зокрема, від температури повітря та опадів. Із збільшенням температури збільшується і кількість зібраного пилку. Проте, опади знижують ймовірність появи пилкових зерен у повітрі.
4. Для подальшого практичного застосування даних про наявність у повітрі пилку алергофлори, потрібно проведення постійного палінологічного аеромоніторингу.
5. Дані з інтегрованого календаря пилкування та закономірності розподілу пилку в залежності від метеорологічних факторів повинні постійно доводитись до відома практичних лікарів-алергологів.
Список литературы
1. Родінкова В.В. Особливості палінації таксонів, продукування пилку у м. Вінниця впродовж 1999-2000 років // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т. 6, № 3-4. - С. 186-188
2. Родінкова В.В. Аеропалінологічний моніторинг у місті Вінниці: актуальність, мета, результати // Астма та алергія, науково-практичний журнал. - 2002. - №2. - С. 61-64.
3. Родінкова В.В. Модифікація ацетолізної обробки пилкових зерен в аеропалінологічних дослідженнях // Вісник проблем біології та медицини Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - №1. - С. 23-24.
4. Родінкова В.В. Кореляція кількості зібраного у м. Вінниці пилку алергенних рослин з метеорологічними факторами та деякими чинниками забруднення атмосфери // Проблеми екології та медицини. - 2003 р. - Т. 7, № 5-6. - С. 28-32.
5. Родінкова В.В. Деякі результати аеропалінологічного моніторингу у місті Вінниці (1999-2000 рр.) // Матеріали наукових праць І зїзду алергологів України”. - Київ: ТОВ “Велес”, 2002. - С. 150.
6. Пухлик Б.М., Заболотний Д.І., Родінкова В.В. Розвиток аеропалінологічних досліджень в Україні - актуальний напрямок вітчизняної біології та медицини // Матеріали наукових праць І зїзду алергологів України”. - Київ: ТОВ “Велес”, 2002. - С. 143.
7. В.В. Родінкова. Квітень як час найбільшої концентрації у повітрі пилку алергенних рослин // Тези доповідей VIII Вузівської конференції молодих вчених та науковців. - Вінниця: типографія ВНМУ, 2002. - С. 35.
8. В.В. Родінкова. Календар пилкування алергенних рослин для м. Вінниці: практична важливість отриманих результатів // Тези доповідей Всеукраїнської конференції алергологів “Раннє виявлення та профілактика алергічних захворювань”. - Вінниця: RIA-поліграф, 2002. - С 12-13.
9. V. Rodinkova. Pollen calendar in Vinnitsa (Ukraine), 1999-2000 years study // Abstract book of the XXII Congress of European Academy of Allergology and Clinical Immunology “Allergy as a Global Problem”. - Paris (France), 2003. - P. 395-396.