Процес створення та розвитку повітових училищ в Російській імперії. Специфіки управління початковими навчальними закладами, які діяли в українських містах. Вплив міністерського чиновництва та місцевої адміністрації на розповсюдження повітових училищ.
Аннотация к работе
Повітові училища України: мережа, фінансування, система управління (1804-1849 рр.)Створення в Російській імперії на початку ХІХ ст. повітових училищ, подібно до ряду інших основних типів навчальних закладів (парафіяльних училищ, гімназій, університетів), а також органів відомчого управління - Міністерства народної освіти та навчальних округів, було складовою комплексної реформи часів Олександра І. Відкрити дітям різних станів необхідні знання»), регулював особовий кадровий склад (наглядач, вчителі, допоміжний персонал), запроваджував щомісячні періодичні педагогічні наради вчителів із наглядачем тощо. Дещо іншою була ситуація на нещодавно приєднаних до Російської імперії правобережних землях (територія Віленського навчального округу), де станом на 1804 р. існувало 16 училищ (за винятком власне Київського при гімназії), які фінансувалися з едукаційного фундуша та за рахунок коштів духовних товариств . Охарактеризована система управління повітовими училищами Російської імперії (в тому числі й українських міст) залишалася незмінною до 1828 р., коли було затверджено новий «Статут гімназій і училищ повітових та парафіяльних, підвідомчих університетам: Санкт-Петербурзькому, Московському, Казанському і Харківському». Документ, зберігши три ступені загальноосвітньої школи, на відміну від редакції 1804 р., встановлював чітку субординацію та управлінську структуру закладів освіти (§ 2): «парафіяльні училища підпорядковані керівництвам, тобто наглядачам училищ повітових, а ці - губернським директорам училищ, як начальникам гімназій; певна кількість гімназій, з усіма підвідомчими їм училищами, складають навчальний округ під безпосереднім управлінням одного із університетів» .