Творчість Тараса Шевченка як джерело історії музики. Згадування про музику у творчості письменника. Жанрові особливості музики до драми "Преціоза" К.М. Вебера. З"ясування причин популярності одного з найбільш відомих свого часу творів доби Романтизму.
Аннотация к работе
ПОВІСТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «МУЗИКАНТ» І «ПРЕЦІОЗА» КАРЛА МАРІЇ ВЕБЕРАДжерелом відомостей про музику, до якого слід звертатися час від часу, поза сумнівом, є художня література, зокрема спадщина Т. Шевченка. Розповіді про музику і музикантів дають можливість, хоч і фрагментарно, відновити картину побутування творів європейських композиторів у культурі того часу, зокрема шляхи їх поширення, особливості виконання й ставлення до них публіки. Глінка докладно описав у своїх «Записках»: «Подъезжали к поместью с нескольких сторон стройными аллеями из пирамидальных тополей; дом большой, каменный; огромный, прелестно раскинувшийся сад с прудами и вековыми кленами, дубами й липами величественно ласкал зрение Был у владельца и оркестр, и недурной оркестр » . Тарновського говорить і головний герой повісті «Музикант»: «Кроме разных улучшений по имению, от которых мужички запищали, он завел у себя оркестр (это прекрасно), сначала наемный, а потом и крепостной. Вебера зумовлена, на думку критика, саме музикою: «Справжній драматизм, своєрідна, граціозна витонченість мелодики й гармонії, виняткова колоритність оркестровки - і на всьо-му печатка натхнення й поезії як не захоплюватися такою музикою!» .