Масове розсекречування архівних документів як прояв інтеграції до світових стандартів використання і доступу до інформаційних ресурсів. Умови виникнення потреб в архівній інформації. Споживачі архівної інформації. Зростання звернень громадян до архівів.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка РЕФЕРАТ на тему: ПОТРЕБИ В АРХІВНІЙ ІНФОРМАЦІЇ ТА ГРУПИ ЇЇ СПОЖИВАЧІВ Київ-2014 Содержание І. Умови виникнення потреб в архівній інформації та групи потреб Здобуття Україною державної незалежності, включення її в загальносвітові політичні, економічні та культурні процеси, перехід від тоталітаризму до демократії, впровадження концепції відкритого суспільства формує нагальну потребу у доступі до інформації найширшого кола громадян. Прийняття законів України Про інформацію”, Про Національний архівний фонд і архівні установи”, Про державну таємницю”, Про охорону авторських і суміжних прав”, Про Національну програму інформатизації”, Конституції України (1996) створили міцне підґрунтя для впровадження сучасних інформаційних відносин, зокрема і в архівній галузі. Доступними стали документи найдраматичніших періодів історії України: колективізації, голодоморів 1932-1933, 1947 рр., депортацій, масових репресій 30-40-х років, особові фонди видатних діячів України - жертв тоталітарного режиму. Докорінно змінюється і розширюється проблематика використання документів, насамперед для дослідження раніше заборонених тем, або таких, що вважалися неперспективними і неактуальними. До другої належать нормативні документи: закони України, укази Президента, постанови Верховної Ради, акти уряду, міждержавні угоди, інші офіційні матеріали, для підготовки яких необхідне залучення архівної інформації. Четверта група джерел продиктована потребами суспільства в архівній інформації, містить матеріали анкетування, інших видів соціологічних опитувань споживачів, зворотного звязку з ними (листи, скарги, пропозиції). Свого часу це питання досліджував російський архівознавець В. Автократов, який відділяв науково-історичний ефект від використання архівних документів, технічно-економічний, управлінський і соціально-правовий ефекти, ефект створення субєк-тивного світу людини, а також стратегічний та естетичний ефекти. ІІ.