Визначення поняття корисності, тенденції її розвитку та закономірності. Характеристика груп людських потреб та їх взаємозв’язку із виробництвом і попитом. Аналіз закономірностей економічної поведінки споживача та її особливостей на ринку в Україні.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТА ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ КУРСОВА РОБОТА з навчальної дисципліни: “ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ” на тему: “Потреби споживача і закономірності його економічної поведінки”В сучасних умовах швидких темпів розвитку ринкової економіки перед нашою країною постало чимало важливих питань, які потребують якнайшвидшого вирішення. Серед них можна виділити низку проблем, які повязані зі споживанням. Кожний споживач вибирає той товар, що найбільш повно задовольняє усі його потреби і бажання, виходячи зі свого власного уявлення про те якою має бути якість товару, його ціна та можливі витрати на експлуатацію. Споживач як субєкт ринкових відносин - це людина, яка прагне максимального задоволення потреб шляхом споживання корисних якостей економічних благ і послуг з урахуванням існуючих обмежень у доходах та цінах.Тому кожен споживач, розмірковуючи, як розподілити свої обмежені ресурси з метою найповнішого задоволення власних потреб, постійно вирішує для себе три питання: що купити, скільки це коштує та чи вистачить грошей. Виходячи із міркувань раціональності, кожний споживач обирає для себе «кращий», «найкорисніший», на його думку, набір товарів у межах свого доходу. Корисність - це здатність економічного блага задовольняти потреби споживачів. Те, що один споживач вважає для себе корисним, може бути зовсім непотрібним іншому споживачеві. Корисність вимірюють за допомогою вигаданих одиниць - ютилей (від англ. utility - корисність).Потреба - стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від обєктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності. Задоволення ж потреб людиною має характер цілеспрямованої трудової діяльності. Потреби в їжі, в житло і одязі є насущними потребами людини: вони викликають необхідність у праці, в суспільно організованої виробничої діяльності, й складають основу історичного буття людини. Породжена потребою в їжі, одязі та житлі та інше, необхідність у праці та співробітництво породжує у людини потреба в праці, що виникає на основі потреби в активності, і потреба в спілкуванні, заснованому на співробітництво і перетині інтересів. На цій основі новий характер набуває у людини і потреба його в істоті іншої статі, яка стає потребою людини в людині.Взаємозвязок потреб і виробництва характеризується насамперед впливом виробництва на потреби, який полягає в тому, що, по-перше, виробництво разом з фантазією створює нові потреби, перетворює їх з одиничних (властивих окремим людям) на масові, тобто забезпечує розширене відтворення потреб; по-друге, виробництво створює споживчі блага, отже, забезпечує задоволення потреб. Рівень розвитку потреб, їх багатство, різноманітність та місце тих чи інших потреб у структурі людських цінностей характеризують рівень розвитку суспільства в цілому (його багатство, ступінь цивілізованості) і кожної окремої людини (розвинена людина має багаті, різноманітні потреби). Гуманізація виробництва, властива постіндустріальному суспільству, зумовлює підсилення взаємовпливу потреб і виробництва, адже вона передбачає безпосереднє підпорядкування потребам людини як процесу праці, так і його результату. Задоволення таких потреб вимагає адекватної зміни змісту і характеру праці, а досягнення відповідності результату (продукту) праці потребам людини - визначення потреб ще до початку процесу праці та забезпечення виробництва лише тієї продукції, яка цим потребам відповідає. Вона полягає: по-перше, в тому, що потреби постійно відтворюються (не можна, поївши, задовольнити потребу в їжі раз і назавжди);Споживачі товарів, послуг, ідей - це люди, групи людей, а також організації, що використовують товари, послуги, ідеї. Зростаюча інтенсивність конкуренції закономірно примушує привертати увагу виробників товарів, послуг ідей в різних країнах до дослідження механізмів поведінки споживачів і до можливостей використання цих механізмів для досягнення своїх цілей. Поведінка споживачів - це діяльність, безпосередньо залучена у придбання, споживання і позбавлення від продуктів, послуг, ідей, включаючи процеси рішень, що передують цій діяльності і слідують за нею. Поведінка споживачів вивчає закупівельні центри і процеси обміну, споживання і позбавлення від товару. Змістовну основу поведінки споживачів складає процес прийняття рішень споживачами і фактори, що його обумовлюють.Виділяють товари довготермінового і короткотермінового користування. За цією ознакою виділяють чотири групи товарів. корисність потреба попит споживач У процесі вибору й покупки споживач, як правило, порівнює ці товари між собою за показниками придатності, якості, ціни (меблі, одяг, автомобіль тощо). Це товари з унікальними характеристиками, задля придбання яких споживач готовий витратити додаткові зусилля (конкретні марки і типи модних товарів, особливі породи домашніх тварин тощо).
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Економічна сутність і основні аспекти формування потреб споживача
1.1 Корисність: поняття, тенденції розвитку та закономірності
1.2 Групи людських потреб, їхня відмінність між собою
1.3 Взаємозвязок потреб, виробництва і попиту
Розділ 2. Аналіз закономірностей економічної поведінки споживача
2.1 Основні засади економічної поведінки споживачів
2.2 Роль товарів та їхня корисність в економічній поведінці споживача
2.3 Теорія поведінки споживана. Раціональний споживчий вибір
Розділ 3. Закономірності поведінки споживача в Україні
3.1 Загальні аспекти поведінки споживача на ринку в Україні
3.2 Особливості поведінки споживача на окремих ринках