Потреба влади як психологічний чинник політичної свідомості студентів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Грабовська Софія Леонідівна, завідувач кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник Васютинський Вадим Олександрович, завідувач лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології АПН України кандидат психологічних наук, доцент Скок Микола Андрійович, декан психолого-педагогічного факультету Чернігівського державного педагогічного університету ім. Захист відбудеться 22 березня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: м.Проте сьогодні в психології недостатньо розроблена понятійна база для опису потреби влади, мало досліджена ця проблема на емпіричному рівні. Прагнення влади дослідники здебільшого повязують з політичною діяльністю особистості, оскільки саме в політиці воно найяскравіше виявлено. Тому актуально дослідити взаємозвязок потреби влади і особливостей політичної свідомості особистості як одного з найважливіших чинників розвитку суспільства. Розвиток громадянської та політичної освіти, розроблення відповідних навчальних програм вимагають врахування психологічних чинників формування політичної свідомості особистості. Відповідно до поставленої мети та гіпотез дослідження визначено такі завдання: 1) проаналізувати провідні підходи в психології до вивчення й трактування особистісної потреби влади та політичної свідомості особистості;У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, обєкт та предмет дослідження, сформульовано гіпотези і завдання дослідження, розкрито методологічні підходи, висвітлено наукове, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження. У першому розділі роботи “Теоретико-методологічні засади дослідження потреби влади та політичної свідомості студентів” здійснено психологічний аналіз поняття влада; дано загальну характеристику психологічного складника владної взаємодії; висвітлено вітчизняні та зарубіжні підходи до вивчення потреби влади; розглянуто важливість потреби влади у функціонуванні громадсько-політичної дійсності; розкрито зміст і структуру політичної свідомості особистості, зокрема, особливості її формування в період юності. Ледяєв), останню визначено як здатність субєкта (особистості чи групи людей) досягати власних цілей через цілеспрямований, усвідомлений, асиметричний вплив на інших, який завжди є актом реальної дії. Узагальнення основних підходів до вивчення потреби влади та політичної свідомості дало підстави зробити висновок про те, що особистісна потреба влади - складне мотиваційне утворення, яке складається з двох компонентів: потреби домінування та потреби підпорядкування, повязаних з базовими потребами особистості. На першому етапі дослідження метою було: 1) вивчити взаємовплив компонентів потреби влади (потреби домінування та потреби підпорядкування) та їхній звязок з базовими потребами; 2) дослідити громадянськість та політичну свідомість студентів (ставлення до держави і влади, інтерес та ставлення до політики, уявлення про народ); 3) вивчити звязок потреби влади та політичної свідомості студентів.Ця громадсько-політична настанова формується внаслідок інтеріоризації ролі громадянина як одного з “наборів” правил і норм поведінки, що їх пропонує особистості соціум. В структурі потреби влади виявлено два типи взаємозвязку її компоненів - потреби домінування і потреби підпорядкування. У разі поєднання ворожого ставлення до оточення із залежністю та яскраво вираженою потребою безпеки особистість прагне водночас і домінувати, і підпорядковуватись. У контексті поділу влади на інструментальну (влада-засіб) та неінструментальну (влада-мета), потребу влади, в якій яскраво виражене прагнення і домінувати, і підпорядковуватись, названо неінструментальною. Попри негативне ставлення до політики і низький рівень інтересу до політичного життя, значна частка студентів розглядає можливість у майбутньому особисто займатися політикою та досить високо оцінює шанси досягнути в ній успіху.Політична соціалізація студентів як етап формування політичної свідомості особистості // Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. Звязок потреби влади з прагненням займатись політикою та громадянськістю у студентів // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів // Соц. психологія. Дослідження цілісності політичної орієнтації особистості // Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. Формування політичної свідомості особистості крізь призму психологічних основ громадянства // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім.

2. Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Особистісна потреба влади, за нашим визначенням, ? складне мотиваційне утворення, компонентами якого є потреба домінування і потреба підпорядкування. Між домінуванням і підпорядкуванням - позиціями владної взаємодії - існує діалектичний взаємозвязок.

Зміст політичної свідомості як форми психічного відображення громадсько-політичної дійсності включає когнітивний, афективний та регулятивний компоненти. На формування політичної свідомості впливають особистісні та середовищні чинники (і політичні, і неполітичні). Опосередкувальною ланкою між політичною свідомістю і середовищем є громадянськість. Ця громадсько-політична настанова формується внаслідок інтеріоризації ролі громадянина як одного з “наборів” правил і норм поведінки, що їх пропонує особистості соціум.

2. В структурі потреби влади виявлено два типи взаємозвязку її компоненів ? потреби домінування і потреби підпорядкування. Особистість залежно від обєктивних обставин та вимог актуальної ситуації, схильна і домінувати, і підпорядковуватись. Що більше виражена потреба домінувати, то нижчим буде рівень потреби підпорядковуватись. У разі поєднання ворожого ставлення до оточення із залежністю та яскраво вираженою потребою безпеки особистість прагне водночас і домінувати, і підпорядковуватись. Задоволення такої потреби влади порушує особистісну автономію. У контексті поділу влади на інструментальну (влада-засіб) та неінструментальну (влада-мета), потребу влади, в якій яскраво виражене прагнення і домінувати, і підпорядковуватись, названо неінструментальною.

Потреба особистості домінувати повязана з базовими потребами самоповаги та самоактуалізації. Інструментальна потреба домінування повязана з яскраво вираженою потребою самоактуалізації і спрямованістю на свободу. Неінструментальна потреба домінування повязана з базовою потребою самоповаги та залежністю.

Потреба особистості в підпорядкуванні повязана із задоволенням базової потреби безпеки. Таке поєднання супроводжується особистісною залежністю, тому виявлені звязки відображають неінструментальну потребу підпорядкування.

3. Більшість досліджуваних студентів не сприймають політичної системи суспільства як цілісного утворення, бачать себе поза звязками з нею. Студенти схильні розрізняти державу і політику, хоча держава є центральним інститутом політичної системи. Вони висловлюють позитивне ставлення до держави, але негативне - до політики та осіб, які нею займаються. Попри негативне ставлення до політики і низький рівень інтересу до політичного життя, значна частка студентів розглядає можливість у майбутньому особисто займатися політикою та досить високо оцінює шанси досягнути в ній успіху. Переважна більшість студентів диспозиціонує себе як демократів, їм притаманний високий рівень цілісності політичної орієнтації. На афективному рівні студенти переживають особисту причетність до держави, народу тощо, водночас лише третина опитаних не висловила бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання. У студентів виявлено низький рівень ідентифікації з роллю громадянина, недостатньо розвинуті законослухняність та почуття громадянської відповідальності.

У студентів з позитивним ставленням до держави та цілісним сприймання політичної системи суспільства виявлено нижчий рівень потреби домінування ніж у тих, хто негативно ставиться до держави і не бачить взаємозвязків між елементами громадсько-політичної дійсності.

Цінності лівого краю політичного спектра частіше вибирають студенти, схильні до підпорядкування та залежності. Студенти з яскраво вираженими потребою домінування та незалежністю (егоїстичністю) схильні віддавати перевагу правим політичним цінностям.

У студентів з високим рівнем розвитку громадянськості встановлено вищий рівень потреби підпорядкування та нижчий рівень потреби домінування порівняно з тими, у кого низький рівень розвитку громадянськості. В основі позитивного ставлення до політики та наміру студентів у майбутньому займатись політичною діяльністю лежить особистісне прагнення домінувати, а не підпорядковуватись.

Студенти, які беруть активну участь у громадському житті, виявили вищий інтерес і позитивніше ставлення до політики, вищий рівень розвитку громадянськості та більшу схильність віддавати перевагу демократичним цінностям порівняно з тими, хто не є членами громадських організацій. Ці відмінності повязані з психологічними особливостями досліджуваних: громадсько активні студенти вирізняються нижчим рівнем потреби влади (і прагнення домінувати, і прагнення підпорядковуватись), вищим рівнем потреби належності та доброзичливішим ставленням до оточення, ніж їхні ровесники, не залучені до громадських організацій.

Характер взаємовпливу компонентів потреби влади та їхній звязок із базовими потребами, формують спосіб взаємодії особистості з оточенням. Потреба влади є одним із психологічних чинників, які визначають систему поглядів, ставлення, рівень та форми активності особистості в громадсько-політичній сфері.

Наше дослідження не охоплює всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні особливостей звязку потреби влади та політичної свідомості особистості на різних вікових етапах, психологічних чинників формування громадянськості особистості, особливостей прагнення влади в людей, які професійно займаються політикою, інструментальної потреби підпорядкування, звязку потреби влади з рівнем особистісної автономії та особливостями емоційної сфери людини.