Аналіз проблемних питань реалізації засади змагальності під час здійснення потерпілим доказування у кримінальному провадженні. Забезпечення належних процесуальних механізмів реалізації прав потерпілого як суб"єкта доказування у кримінальному провадженні.
Аннотация к работе
ПОТЕРПІЛИЙ ЯК СУБЄКТ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАСАДИ ЗМАГАЛЬНОСТІОднією з умов забезпечення ефективності функціонування засади змагальності у кримінальному провадженні є наділення субєктів кримінального процесуального доказування належними процесуальними правами та закріплення дієвих механізмів їх реалізації у кримінальному провадженні. 93 КПК України повноваження потерпілого як субєкта доказування у кримінальному провадженні є недосконалими й такими, що не відповідають ані потребам правозастосовної практики, ані належному рівню реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. 93 КПК України передбачає, що потерпілий як суб’єкт доказування у кримінальному провадженні має право збирати докази шляхом витребування та отримання речей, копій документів. З огляду на результати аналізу положень чинного законодавства України, а також матеріали практики можемо дійти висновку, що потерпілий як суб’єкт доказування у кримінальному провадженні реалізує своє право на витребування та отримання речей і документів у порядку, передбаченому законами України «Про звернення громадян» [3] та «Про доступ до публічної інформації» [4], а у випадку залучення до кримінального провадження адвоката-представника - у порядку, передбаченому ст. На наш погляд, відповідна законодавча конструкція є не зовсім досконалою, оскільки результати аналізу практики реалізації повноважень потерпілого як субєкта доказування дають змогу дійти висновку, що потерпілий під час здійснення кримінального провадження отримує не лише копії відповідних документів, а й їх оригінали (наприклад, висновок лікаря щодо заподіяння потерпілому фізичної чи моральної шкоди тощо), що можуть бути використані у кримінальному процесуальному доказування для підтвердження винуватості особи щодо заподіяння потерпілому фізичної, матеріальної чи моральної шкоди.