Аналіз передумов кластеризації сільського господарства Львівщини та доцільності застосування спеціальних методів статистичного аналізу для виявлення районів локалізації потенційних членів кластероутворюючих блоків регіональних продуктових кластерів.
Аннотация к работе
ПОТЕНЦІАЛ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІЧастка господарств населення у виробництві зернових і зернобобових складає 33, 9 %, картоплі - 97, 1 %, овочів - 94, 9 %, мяса худоби і птиці всіх видів - 53, 5 %, у тому числі мяса великої рогатої худоби - 85, 6 %, а також молока - 95, 9 % [6, с. Проте на відміну від останніх, кластери діють на засадах міжгосподарського самоврядування та організації спільної діяльності зі збереженням юридичної самостійності учасників, які разом формують замкнуті продуктові ланцюги з виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки від виробника до споживача без залучення у цей процес будь-яких посередників. Тому важливу роль у створенні та розвитку агропромислових кластерів мають відігравати регіональні органи державної влади та місцевого самоврядування, головним завданням яких має бути не стільки підтримка окремих підприємств, скільки сприяння у налагодженні контактів між виробниками та становленні партнерських відносин між учасниками кластера, участь у розробці перспективної моделі кластеризації сільського господарства регіону з позицій ефективності спеціалізації та концентрації провідних для даної території галузей агропромислового виробництва. У разі, коли індекс Герфіндаля-Гіршмана застосовується для детального аналізу ринку за наявності даних у розрізі окремих підприємств, він може набувати значень від 0 (коли на ринку діє безмежно велика кількість виробників, що охоплюють незначні частки ринку) до 10000 (за умови, що виробництво певного виду продукції здійснює лише один виробник). У нашому випадку, оскільки кількість груп виробників за адміністративно-територіальними одиницями наперед задана і дорівнює 20 районам області, даний індекс може набувати значень від 500 (коли кожен з 20 районів області виробляє 5 % продукції певного виду) до 10000 (коли виробництво 100 % продукції зосереджено в межах одного адміністративного району).
Список литературы
1. Аграрні кластери в запитаннях та відповідях / М.Ф. Кропивко, Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік та ін. ; за ред. М.Ф. Кропивка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2013. - 30 с.
2. Бакум В.В. Методологія розробки агропромислових кластерних утворень регіону / В.В. Бакум // Економіка АПК. - 2009. - № 4. - С. 38-44.
3. Пилипук А.В. Методика кластерного анализа (на примере молочно-продуктового подкомплекса) / АЛ. Пилипук // Организация фирменных торгово-сбытовых систем в АПК Беларуси ; под ред. ВТ. Гусакова. - Минск: Институт системных исследований в АПК НАН Беларуси, 2011 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: .
4. Підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості агропромислового виробництва на основі розвитку кластерних систем / М.Ф. Кропивко, Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік та ін. ; за ред. М.Ф. Кропивка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2013. - 46 с.
5. Пістунов ЇМ. Кластерний аналіз в економіці: навч. посібник / ІМ. Пістунов, О.П. Антонюк, 1.Ю. Турчанінова. - Дніпропетровськ: Нац. гірничий ун-ет, 2008. - 84 с.
6. Рослинництво Львівської області (за 2013 рік): статист. збірник / за ред. С.І. Зимовіної ; Державна служба статистики України; Головне управління статистики у Львівській області. - Львів, 2014. - 140 с.
7. Саблук П.Т. Кластеризація як механізм підвищення конкурентоспроможності та соціальної спрямованості аграрної економіки / П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко // Економіка АПК. - 2010. - № 1. - С. 3-12.
8. Сільське господарство України (за 2013 рік): статист. збірник / за ред. Н.С. Власенко ; Державна служба статистики України. - К., 2014. - 400 с.