Дослідження потенціалу та оцінка альтернативних джерел енергії у Вінницькій області. Характеристика відновлювальних джерел енергії, які використовуються в Україні. Оцінка впровадження альтернативних джерел у технології підприємств Вінницької області.
Аннотация к работе
Обєкт дослідження - потенціал альтернативних джерел енергії у Вінницькій області. В курсовому проекті розглянуто потенціал альтернативних джерел енергії у Вінницькій області.Усі енергетичні ресурси на Землі, що є продуктами безперервної діяльності Сонця, можуть бути поділені на дві основні групи: на акумульовані природою й у більшості випадків непоновлювані та на неакумульовані, але постійно поновлювані. До першої групи належать запаси паливних копалин: нафта, камяне та буре вугілля, спанні, торф і підземні гази, а також термоядерна і ядерна енергія. До другої групи належать сонячне випромінювання, вітер, потоки рік, морські хвилі та припливи, внутрішнє тепло Землі.Споживання природного газу у світі підвищилось за 2005 рік на 2,8 % , а нафти - практично не змінилося. Незважаючи на те, що в загальному рівень видобутку нафти не збільшився, відношення розвіданих запасів нафти до річного видобутку у світі продовжує повільно знижуватися. При збереженні сучасного рівня споживання розвіданих світових запасів нафти вистачить тільки на сорок років, а в деяких регіонах вони можуть вичерпатися ще за життя нашого покоління. Ситуація з нафтою в Україні невтішна : розвідані запаси становлять 222 млн. т - і невдовзі можуть вичерпатися. Навряд чи людство може собі це дозволити, оскільки розвіданих запасів природного газу при збереженні сучасних темпів видобутку вистачить тільки на шістдесят років.В той час, як усі країни прагнуть подолати залежність від нафти, піклуються зростаючою можливістю глобального потепління клімату через використання традиційного органічного палива, екологічно чисті технології й серед них - вітрова енергетика, стають все більш привабливішими джерелами енергії. Нині кращі зразки вітрових генераторів виробляють стільки ж енергії, скільки середні за потужністю атомні чи теплові електростанції. Проведений фахівцями аналіз гідрометеорологічних даних за останні 30 років показав, що в середньому ймовірність наявності вітру швидкістю 3 м/сек на території України складає 52%, більше 5 м/сек - 29%, понад 7 м/сек - 17 %. У 30-х рр. в Україні налічувалось близько 2,5 млн. вітряків, які повністю забезпечували місцеві потреби населення в енергії, мололи борошно, крутили механічні пилорами, приводили в рух нехитрі механізми, потрібні на селі в повсякденному житті. Так, у 1993 р. в Україні був розроблений вітроенергетичний проект Атіка-Вест, який передбачав створення на базі машинобудівних підприємств оборонного комплексу країни, насамперед НВО „Південний машинобудівний завод”, виробництва 1100 штук вітродвигунів на рік потужністю близько 300 МВТ, а також спорудження в 1993-1995 рр. вітроелектростанцій загальною потужністю 500 МВТ.Треба відзначити, що в Україні сонце світить 1750-3300 годин на рік, а сумарна інтенсивність сонячної радіації тут становить 3,8 - 5,3.1012 Дж на 1 м2 земної поверхні. Сонячна енергетика знаходить застосування для опалення, гарячого водопостачання та кондиціювання. Ці проблеми неодмінно стануть і перед Україною, потребуючи взаємодії багатьох галузей, зміни нормативів будівництва, широкого застосування теплоізоляційних матеріалів, налагодження виробництва герметичних дверних і віконних блоків, скла і пристроїв, що запобігають тепловому (інфрачервоному) випромінюванню, сонячних колекторів, прозорої теплоізоляції тощо. З точки зору використання енергії сонця територію України спеціалісти поділяють на ряд районів - із значним потенційним енсргоресурсом - Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Харківська і Дніпропетровська області; високим - Закарпатська, Запорізька, Донецька, Чернівецька, Луганська, Херсонська та Одеська області; максимальним - Республіка Крим. В кінці 70-х рр. було прийнято рішення про спорудження у Феодосії, Очакові та селі Лимани Жовтневого району на Миколаївщині експериментальних житлових будинків з використанням геліоустановок для опалення та нагрівання води.Подолання сучасних і запобігання ймовірним екологічним кризам неможливі без застосування новітніх екобіотехнологій для очищення стічних вод, біосорбції важких металів зі стоків, знешкодження небезпечних газових викидів, збагачення повітря киснем, використання перспективних засобів знешкодження твердих і рідких промислових відходів, біодеградації нафтових забруднень у грунтах і воді, біодеградації хімічних пестицидів та інсектицидів, підвищення ефективності методів біологічного відновлення забруднених ґрунтів, заміни низки агрохімікатів на біотехнологічні препарати тощо. Важливими напрямами також мають стати розробка екобіотехнологій, спрямованих на виробництво біогазу та водню з органічних відходів, мікробіологічна деструкція ксенобіотиків, застосування біоіндикації та біотестування в системі екологічного моніторингу. Перша фундаментальна особливість біоенергетики полягає в тому, що будь-які живі обєкти є термодинамічно відкритими системами, які успішно функціонують лише за умов постійного обміну речовиною та енергією з навколишнім середовищем.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ПРОБЛЕМА ДЕФІЦИТУ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СИРОВИНИ В УКРАЇНІ
2 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В УКРАЇНІ
2.1 Вітрова енергія
2.2 Сонячна енергія
2.3 Біоенергетика
2.3.1 Використання біогазу
2.3.2 Використання біодизельного палива
2.3.3 Використання біоетанолу
3 ОЦІНКА ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СТВОРЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПАЛИВ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
4 РОЗРАХУНОК ПОТЕНЦІАЛУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ДЛЯ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ