Дослідження впливу інтерференції між поліовірусами та іншими ентеровірусами на стан поствакцинального імунітету проти поліомієліту. Доцільність застосування імуномодуляторів з метою підвищення рівнів віруснейтралізуючих антитіл проти поліомієліту.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Поствакцинальні віруснейтралізуючі антитіла до поліовірусів трьох типів та чинники, що впливають на їх рівніНауковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Задорожна Вікторія Іванівна, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського АМН України, завідувач лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Дяченко Наталія Сергіївна, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України, завідувач відділу молекулярної біології вірусів доктор медичних наук, професор Дзюблик Ірина Володимирівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Захист відбудеться "16 "жовтня 2002р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.233.01 при Інституті мікробіології і вірусології ім.Визначення їх рівнів дозволяє оцінювати стан специфічного імунітету різних груп населення, визначати ступінь індивідуальної захищеності організму, виявляти групи ризику щодо поліовірусної інфекції, розробляти схеми імунізації Календаря щеплень, адаптовані до певної популяції населення. Показана можливість вуглеводовміщуючого біополімеру - нейрамініну, отриманого з мікроорганізмів, впливати як на репродукцію вірусів грипу, так і проявляти адьювантні властивості при імунізації грипозними вакцинами. Для реалізації вказаної мети були поставлені такі задачі: Оцінити вплив інтерференції між поліовірусами та іншими ентеровірусами на стан поствакцинального імунітету проти поліомієліту. Вивчити залежність між станом мікробіоценозу кишечнику щеплених та рівнями поствакцинальної імунної відповіді до поліовірусів трьох типів. Предмет дослідження: віруснейтралізуючі антитіла до поліовірусів трьох типів, поліовіруси, ентеровіруси, продукт "Лактовіт білковий", що містить живі мікроорганізми, імуномодулятори, вуглеводовміщуючий біополімер.Встановлено, що серед осіб віком 3-14 років відсоток дітей, що не мали антитіл до поліовірусів типів 1 та 2, був незначним і складав 1,9%, тоді як серонегативних по відношенню до типу 3 виявилося 9,4% дітей. Число недостатньо захищених осіб у цій віковій групі зросло у порівнянні з попередньою і становило 44,4% до поліовірусу типу 1, 27,5% - до типу 2 та до типу 3 - 62,3%. Якщо при першому обстеженні виявлено поліовіруси тільки типів 2 і 3, а їх питома вага серед виділених штамів складала 26,7%, то після ревакцинації спостерігалася циркуляція поліовірусів трьох типів, питома вага яких зросла до 71,4%. Якщо до проведення ревакцинації СГТ антитіл до поліовірусу типу 1 становили 1:9,2, до типу 2 - 1:13,0 і до типу 3 - 1:7,5, то через 1 місяць їх показники зросли і дорівнювали відповідно 1:14,9 1:18,4 та 1:11,3, тобто відбулося приживлення поліовірусів, що стимулювало утворення антитіл. У дітей, від яких виділено ентеровіруси, рівні СГТ антитіл до поліовірусів типів 1, 2 і 3 до ревакцинації становили відповідно 1:4,9, 1:9,2 та 1:4,9, і були достовірно нижчими до поліовірусів типу 1 та 3 (р<0,01), чим у дітей, від яких віруси не виділено.Одночасне культивування в клітинній культурі НЕР-2 вакцинних штамів поліовірусів та штамів вірусів Коксакі В-5 чи ЕСНО-30 призводить до пригнічення інфекційних титрів поліовірусів, що свідчить про значно нижчі інтерферуючі властивості останніх. Використання в експерименті на кролях продукту “Лактовіт білковий”, який містить Lactobacillus acidophilus, Streptococcus thermophilus, Bifidobacterium longum, протягом 5 діб після введення вакцини стимулює утворення віруснейтралізуючих антитіл у вищих титрах. Експериментальне застосування лікарських препаратів дибазолу та метилурацилу при вакцинації ОПВ призводить до утворення віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 у вищих титрах у порівнянні з контрольною групою тварин. Вуглеводовміщуючий біополімер - нейрамінін, продукт метаболізму бактерій (S.aureus та A.laidlawii), при його внесенні до інфікованої поліовірусами культури клітин НЕР-2, призводить до підвищення інфекційної активності типів 1 і 3 на 1,5 і 2,75 lg ТЦД50/1,0 мл. В експерименті на тваринах показано, що нейрамінін S.aureus проявляє імуномодулюючі властивості щодо поліовірусів типів 1 і 3, посилюючи процес утворення віруснейтралізуючих антитіл у більш високих титрах (у 3 рази в порівнянні з контролем) та забезпечуючи збереження їх рівнів більш тривалий час.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Встановлено, що незважаючи на багаторічну планову імунопрофілактику поліомієліту за допомогою оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ), рівні специфічного колективного імунітету населення залишаються низькими. На інтенсивність імунної відповіді при щепленні ОПВ впливають такі чинники, як носійство неполіомієлітних ентеровірусів та порушення мікробіоценозу кишечнику щепленого. Показано доцільність проведення масової імунізації в період низької циркуляції ентеровірусів (навесні).
Одночасне культивування в клітинній культурі НЕР-2 вакцинних штамів поліовірусів та штамів вірусів Коксакі В-5 чи ЕСНО-30 призводить до пригнічення інфекційних титрів поліовірусів, що свідчить про значно нижчі інтерферуючі властивості останніх.
При порушеннях мікробіоценозу кишкового тракту осіб, що підлягають щепленню, рівні віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 є нижчими, ніж у здорових. Використання в експерименті на кролях продукту “Лактовіт білковий”, який містить Lactobacillus acidophilus, Streptococcus thermophilus, Bifidobacterium longum, протягом 5 діб після введення вакцини стимулює утворення віруснейтралізуючих антитіл у вищих титрах.
Експериментальне застосування лікарських препаратів дибазолу та метилурацилу при вакцинації ОПВ призводить до утворення віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 у вищих титрах у порівнянні з контрольною групою тварин. Метилурацил має більш виражений імуномодулюючий ефект.
Вуглеводовміщуючий біополімер - нейрамінін, продукт метаболізму бактерій (S.aureus та A.laidlawii), при його внесенні до інфікованої поліовірусами культури клітин НЕР-2, призводить до підвищення інфекційної активності типів 1 і 3 на 1,5 і 2,75 lg ТЦД50/1,0 мл. Для поліовірусу типу 2 такої залежності не виявлено. При попередній обробці культури клітин НЕР-2 нейрамініном він проявляє антивірусні властивості, знижуючи інфекційний титр поліовірусів типів 1, 2 та 3 на (1,25-3,0) lg ТЦД50/1,0 мл. Більш виражену дію має нейрамінін S.aureus.
В експерименті на тваринах показано, що нейрамінін S.aureus проявляє імуномодулюючі властивості щодо поліовірусів типів 1 і 3, посилюючи процес утворення віруснейтралізуючих антитіл у більш високих титрах (у 3 рази в порівнянні з контролем) та забезпечуючи збереження їх рівнів більш тривалий час.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
В.И.Задорожная, И.Л.Маричев, В.И.Бондаренко, Т.А.Бурая, Н.Л.Зубкова. Носительство энтеровирусов у детей как опосредованный показатель эффективности иммунизации против полиомиелита // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 27. - С.40-44.
Н.Л.Зубкова. Інтерферуюча активність вакцинних поліовірусів та інших ентеровірусів in vitro // Вестник проблем биологии и медицины. - 2002. - №4. - С.53-56.
С.І.Доан, Н.Л.Зубкова, В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, Л.М.Гриценко, Т.О.Бура. Забруднення ентеровірусами води різного походження // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. - 2000. - №7. - С.54-55.
Н.Л.Зубкова, О.І.Поліщук, Ф.І.Лапій. Стан імунітету до поліомієліту у дітей з порушеннями мікробіоценозу кишечнику // Дитячі інфекції. Укр. міжвід. збірка.- Київ, 2001.- Вип.28. - С.105 - 109.
Н.Л.Зубкова, С.Л.Рибалко, В.І.Задорожна, А.В.Шапіро. Вивчення впливу нейрамініну на репродукцію поліовірусів у перещеплювальній клітинній культурі НЕР-2 // Лабораторна діагностика. - 2002. - №1. - С.44-47.
В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, І.Л.Маричев, Н.Л.Зубкова. Ентеровірусне забруднення обєктів довкілля України // Довкілля та здоровя. - 1997. - №3. - С.39-42.
В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, Н.Л.Зубкова, І.Л.Маричев, Л.М.Гриценко, Т.О.Бура, С.І.Доан. Вплив масового застосування живої поліомієлітної вакцини в Україні на забруднення довкілля ентеровірусами // Довкілля та здоровя. - 2002. - №1 (20). - С.26-28.
Л.І.Синяк, В.І.Задорожна, В.І.Бондаренко, В.Г.Марієвський, Л.Л.Алюшина, Н.Л.Зубкова. Епідеміологічні особливості поліомієліту в Україні // Матеріали першої міжнародної наукової практичної конференції “Проблеми гігієни та епідеміології на залізничному транспорті”, м. Львів, 23-25 вересня 1998р. - 1998. - С.160-161.
В.И.Задорожная, В.И.Бондаренко, Т.А.Бурая, Н.Л.Зубкова, И.Л.Маричев, А.В.Моисеева. Загрязнение сточных вод Украины энтеровирусами // Тези ІІ міжнарод. конф. "Біоресурси та віруси". - Київ, 1998. - С.58.