Вплив вагусної денервації на морфологію різних функціональних зон очеревини у лабораторних щурів. Аналіз клітинних реакцій цитологічного профілю неспецифічної резистентності порожнини очеревини лабораторного щура у відповідь на вагусну денервацію.
Аннотация к работе
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ С.І. ПОСТВАГОТОМНІ ЕФЕКТИ В РІЗНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗОНАХ ОЧЕРЕВИНИ (експериментально-морфологічне дослідження)Робота виконана у Кримському державному медичному університеті імені С.І. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Троценко Борис Вікторович, Кримський державний медичний університет імені С.І. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Каширіна Надія Констянтинівна, Кримський державний медичний університет ім. Доктор медичних наук, професор Сирцов Вадим Кирилович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри гістології, цитології і ембріології Захист відбудеться “17 ”жовтня 2001 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім.. С.І.В плані екстрагастральних наслідків ваготомії, як одного із провідних в теперішній час способів хірургічного лікування пілородуоденальних виразок і, в основному, їх ускладнених форм (перфорація, кровотеча), значний науково-практичний інтерес представляє вивчення впливу вагусної денервації органів черевної порожнини на морфологію очеревинного покриву. Регулярно в періодичній пресі зявляються повідомлення прихильників виконання ваготомії тільки в перші години (6 год.) від моменту перфорації і прихильників виконання ваготомії незалежно від ступеня вираженості і поширеності перитоніту (Безруков О.Ф. і співавт., 1999; Кульчієв А.А. і співавт., 1992; Миколюк В.В. і співавт., 1996; Ольшанецький А.А. і співавт., 1991; Тоскін К.Д. і співавт., 1999; Шаповалов В.А. і співавт., 1999). Нашими дослідженнями на експериментальному матеріалі доведено, що мають місце суттєві відмінності між патоморфологічними змінами в різних функціональних зонах очеревини у ваготомованих щурів з прогресуючим перфоративним перитонітом та аналогічними змінами у щурів без ваготомії з розвитком інфекційно-токсичного шоку на фоні прогресуючого перфоративного перитоніту (Волобуєв М.М. і співавт., 1999; Шаповалов В.А., 1997 ). Результати цих досліджень сприяли вивченню мало висвітлених в літературі відомостей про вплив піддіафрагмальної стовбурової ваготомії на очеревинний покрив у здорових лабораторних тварин, оскільки інтерпретація даних патоморфології перитоніту на фоні вагусної денервації утруднена, якщо невідомо її вплив на здорову очеревину. Вивчити мало висвітлені в літературі нормальні анатомо-функціональні особливості будови різних функціональних зон очеревини у лабораторних щурів.Евтаназію здійснювали декапітуванням через 18 годин, 48 годин, 72 години, 7 та 14 діб. Розтиналась очеревина різних функціональних зон: діафрагма, як зона резорбції, брижа проксимальних відділів тонкого кишечнику, як зона секреції, очеревина задньобокових стінок живота і ниркової капсули, як зона резорбції та секреції, очеревина передньої стінки живота і шлунка, як відносно індиферентна зона. Плівки препарували (Хватов Б.П. і співавт., 1969) і забарвлювали з використанням наступних методик: забарвлення методом Паппенгейма у власній модифікації (рац. пропозиція №2145), Ван Гізона і Малорі (Ліллі Р., 1969), імпрегнація сріблом мікроциркуляторного русла методом Купріянова (Купріянов В.В., 1969), імпрегнація сріблом елементів нервової системи методом Більшовського - Грос (Яригін М.С. і співавт., 1973), імпрегнація сріблом клітинних меж мезотелію та лімфомікроциркуляторного русла (Чернишенко Л.В. та Сушко А.А., 1973) в поєднанні з методом Паппенгейма (Ліллі Р., 1969), реакція Фельгена (Луппа Х., 1980), реакція Ріттера-Олессона з метою комплексного виявлення глікозаміногліканів та PAS - позитивних структур (Луппа Х., 1980). Міграція тканинних базофілів до судинної стінки, їх тенденція до групового розміщення відбувається в період максимального зниження їх дегранулюючої здатності - 2,5%, при нормі 29,5%, зменшення числа тканинних базофілів на одиницю площі брижі. Збільшення кількості дегранулюючих форм тканинних базофілів від 40,5% в нормі до 95% до 14-ої доби експерименту, їх поліморфізм співпадає із збільшенням числа тканинних базофілів, які лежать безпосередньо під мезотелієм - від 20% в нормі до 41% на 7-му добу експерименту.Вплив ваготомії на очеревинний покрив мало вивчений, вимагає поглибленого аналізу та актуальний для вирішення проблеми використання її в хірургії перфоративних пілородуоденальних виразок, для прогнозування виникнення і перебігу ряду патологічних процесів в черевній порожнині (перитоніт, спайкоутворення) на фоні вагусної денервації, яка в теперішній час використовується в хірургії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, або супроводжує ряд операцій на органах черевної порожнини.