Генеза постмодерністських ідей в сучасній теоретичній соціології та їх основоположні концепції. Постмодерністське теоретизування як спроба описати суспільство, яке змінило режими свого відтворення під впливом інтегративних процесів та інформатизації.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукЗахист відбудеться "28" січня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.229.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021, вул. У роботі розглядається ґенеза постмодерністських ідей в сучасній теоретичній соціології та основоположні постмодерністські концепції і теорії. Благодаря разработанной концепции стало возможным исследовать социально-исторические и теоретико-методологические источники постмодернистского теоретизирования; выявить теоретико-методологические принципы и основные понятия и категории социологического постмодернизма, определить значение его критического анализа для развития современной социологической теории. Теоретический анализ постмодернистских идей и концепций позволил выяснить ключевые понятия и категории постмодернистского теоретизирования, которыми являются: постмодерн, постмодернистская ситуация, постмодерное общество, языковые игры, гиперреальность, симулякр, симуляция, соблазн, совращение, место проживания [habitat] сообщества, само-монтирование [self-assembly].Серед соціологів тривають дискусії стосовно необхідності переосмислення предмету, характеру, специфіки і завдань соціології, її ставлення до надбань класичної соціологічної думки. Новітнім напрямом сучасної соціології, який пропонує свої відповіді на ці питання, є постмодернізм. Наукова проблема полягає в необхідності концептуального узагальнення та систематизації існуючих знань стосовно постмодерністського теоретизування в соціологічній науці, у виявленні основних положень соціологічного постмодернізму та зясуванні його теоретико-методологічних принципів, у віднайдені ключових постмодерністських понять і категорій, на основі яких пропонується вивчати нову соціокультурну реальність. Постмодерн як суспільне явище і як поняття стає предметом зацікавлення західноєвропейської суспільної думки у 80-х роках ХХ століття, особливо того її напряму, котрий намагався дослідити поліморфні і загадкові риси сучасного суспільства. Цей напрям дістав у соціологічній науці назву постмодернізму, що позначає сукупність теорій та концепцій, що намагаються описати і пояснити сутність заміни епохи модерну постмодерном.Виконання зазначеного завдання передбачало зясування конкретних змін у життєдіяльності західного суспільства, що дозволили постмодерністським теоретикам твердити про появу нового постмодерного суспільства, яке прийшло на зміну модерному, сформованому на цінностях доби Просвітництва - модерної доби (від поняття "модерн", яким найчастіше характеризують Новий і Новітній час). Йдеться про виникнення концепції "компютерної демократії", в якій інформація та знання втілюють владу. постмодерністський суспільство соціологія інформатизація Розглянувши в основних рисах процеси глобалізації та інформатизації, автор узагальнює спричинені ними істотні зміни у природі західного суспільства, а саме: 1) виникнення глобальної інформаційної економіки, що ґрунтується на постфордистських методах організації виробництва і характеризується як постіндустріальна; 2) зникнення держави всезагального добробуту, що свідчить про відхід від ідеалів Просвітництва; 3) зникнення класів та ускладнення соціальної структури у звязку із зміною стратифікаційного критерію; 4) зростання значення технологічної еліти, котра претендує на панівну роль у суспільстві; 5) зникнення класових ідеологій, децентралізація політичної влади, виникнення "компютерної демократії", за якої поінформованість ототожнюється з владою; 6) зміна ціннісних орієнтацій західної спільноти, котра сповідує споживацьке та гедоністичне ставлення до життя, акцентуючи при цьому якість життя і можливість самовираження; 7) зростання ролі культури - культури споживання, насамперед, перетворення її на панівну сферу суспільного життя. Проаналізувавши ці нові реалії, які надають підстав трактувати розвинуті суспільства Заходу як постмодерні, тобто як такі, що радикально відрізняються від модерних, дисертант робить висновок, що їх можна розглядати як соціально-історичні витоки постмодернізму. Зникає, згідно з теоретиком, і модерне суспільство, яке характеризувалось вибухом виробництва товарів широкого вжитку, механізацією виробництва, розвитком технології, обміну й ринку, а натомість зявляється постмодерне, яке характеризується вибухом ре-виробництва, тобто виробництва знаків-товарів, котрий руйнує всі регіональні кордони й відмінності між ілюзією та реальністю, високою й низькою культурами, а в теорії - між асиметричними опозиціями, які привертали увагу традиційної філософії та соціальної теорії.
План
Основний зміст роботи
Список литературы
1. Ільюшина Е. Ідеї постмодернізму в сучасній теоретичній соціології // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт аспірантів. Вип.1 - К.: Ін-т соціології НАН України, 1998. - с. 26-38
2. Ільюшина Е. Постмодерністська соціальна думка: тенденції і критика // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. Вип.2 - К.: Ін-т соціології НАН України, 1998. - с.177-190.
3. Ільюшина Е.Я. Особливості постмодерністського напряму в сучасному соціологічному теоретизуванні // Соціальні технології. - Вип. 8-9 - К., 2000. - с. 61-71.
4. Ільюшина Е. Постмодернізм // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 4-5. - С. 249-251.
5. Ільюшина Е. Деконструкція // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - № 2. - С. 175-178.
6. Танчер В.В. Ільюшина Е.Я. Соціальне знання в перспективі постмодернізму // Вестник Международного Соломонова университета. Социология. - 1999. - №2. - с. 58-67.
7. Ільюшина Е.Я. Ідеї французьких постмодерністів у теоретичній соціології // IV Міжнародна конференція. Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Матеріали. ІІ том. І частина. - Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997. - с. 128-131.