Творчість німецького письменника Патріка Зюскінда. Роман Патріка Зюскінда "Парфуми" у контексті постмодерністської літератури. Маргінальність митця у постмодерністському світі П. Зюскінда. Парфуми як iронiчна метафора мистецтва кінця ХХ століття.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ Курсова робота Постмодерністська концепція митця і мистецтва у романі Патріка Зюскінда «Парфуми» студентка групи ФКН-31 відділення «Філологія» Кебус М. В. Науковий керівник викладач національної літератури Цигилик О. О. Львів 2007р. Вступ Світовий літературний процес останніх десятиліть відзначається розмаїттям естетичних пошуків митців, появою нових художніх форм, переглядом ідей і художніх прийомів, що їх створила література упродовж минулих епох. Однак визначальна роль у літературному житті трьох останніх десятиліть ХХ століття належить постмодернізму. Д.Затонський так узагальнив сутність постмодерністського світобачення: «Немає у півмісячному світі нічого остаточного, цілком завершеного: ані морального вироку, який не може бути переглянутий, ані морального заохочення, яке ніколи й нікому не здаватиметься незаслуженим. У.Еко стверджував, що «будь-якій епосі притаманний її власний постмодернізм». Цими художніми текстами, наприклад, «Бляшаним барабаном» Г.Грасса або «Пасткою 22» Дж.Хеллера, - ознаменувався етап формування постмодерністських тенденцій у літературі. Він пов’язується з іменами У. Еко (Італія), П. Зюскінда (Німеччина), К. Раймара (Австрія), Т. Отже, мета курсової роботи розглянути роман Патріка Зюскінда «Парфуми» у контексті постмодерністської літератури; визначити на основі проблематики та образної системи твору своєрідність світогляду та художнього методу сучасного німецького письменника. Головний герой «Контрабасу» - контрабасист, який грає у державному оркестрі. Походить вона від образу головного героя: після того, як генія було наділено усіма можливими правами, а він попри те зазнавав поразки, Йонатан виявляється не чим іншим, як сухим залишком, що складається з оболонки людини, позбавленої творчості.