В статті досліджено особливості творчого спадку німецького драматурга та прозаїка П. Вайса. Висвітлено постепічні риси в роботах його "документального театру". Проаналізовано сюжет та структуру п’єс, демонструється нове бачення принципів епічного театру.
Аннотация к работе
Житомирський державний університет імені Івана Франка ПОСТЕПІКА В ТВОРЧОСТІ ПЕТЕРА ВАЙСА Василівська Н.І. Дослідження проведено в контексті висвітлення постепічних рис в роботах його «документального театру». За основу взято п’єси «Переслідування і вбивство Жана-Поля Марата, представлене акторською трупою госпіталю в Шарантоні під керівництвом пана де Сада» та «Дізнання». У роботі проаналізовано сюжет та структуру п’єс, завдяки чому демонструється нове бачення автором принципів епічного театру Брехта та «документального театру» Ервіна Піскатора. Ключові слова: документальний театр, пост епіка, постмодернізм, документальна п’єса, переосмислення. драматург вайс епічний театр Постановка проблеми. Однак кожен із них відрізнявся власним її баченням, в тому числі і Петер Вайс. На різному життєвому матеріалі і різними художніми засобами (від сюрреалізму і «театру абсурду» до документальної драми і прийомів соціально- критичного аналізу) Вайс розглядає проблеми співвідношення раціонального та ірраціонального начала в людській психіці і - в залежності від цього - питання про сенс революції, людської історії, про роль особистості, про суспільне призначення мистецтва [9, с. А саме: непомітно режисер остаточно відходить від ідей Брехта, надаючи перевагу ближчій для нього теорії «театру жорстокості» Арто. Розробляючи свій театр революції, Піскатор починав з постановки класичних п’єс.