Дослідження взаємозв"язку між класичним екзистенціалізмом та екзистенціальною соціологією Дж. Дугласа, А. Фонтани. Основні проблеми історико-філософського аналізу в традиції дослідження. Філософський аналіз генези постекзистенціалістського мислення.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.Науковий консультант: доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки Української РСР Гордієнко Анатолій Терентійович доктор філософських наук Лях Віталій Васильович завідуючий відділом історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України доктор філософських наук, професор Головко Борис Андрійович, завідуючий кафедрою філософії Національного аграрного університету України; доктор філософських наук, професор Култаєва Марія Дмитрівна, професор кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету. Захист відбудеться "28" травня 1999 р.о_14_годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д. 26.161.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук в Інституті філософії імені Г.Сковороди НАН України, адреса: 252001, м.Київ - 1, вул.Трьохсвятительська, 4. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України (Київ - 1, вул.Трьохсвятительська, 4).Екзистенціально-теологічна антропологія К.Райнхардта, Е.Боденхеймера, С.Росса, екзистенціальна феноменологія М.Натансона, екзистенціальна соціологія Дж.Дугласа, А.Фонтани, Дж.Котарби, екзистенціальна психологія Р.Мея, та А.Маслоу, екзистенціальний психоаналіз і психотерапія Р.Лейнга, Р.Джонсона, Е.Раміреса, екзистенціально-феноменологічна політологія Ф.Делмейера, Хва-Йол-Юнга, К.Фрідріха, екзистенціальна епістемологія Дж.Річардсона, екзистенціальна педагогіка М.Бедфорда, екзистенціальна етика Д.Нельсона та Дж.Карюкі, екзистенціальна естетика А.Фаліко та інші численні феномени створили унікальну специфічну традіцію сучасного гуманітарного мислення. Відновлення класичного екзистенціалізму здійснювалося із збереженням відомої тематики й проблемного поля: сенс існування, свобода і відповідальність, збереження цілісності й ідентичності "Я", уникнення деперсоналізації та нівелювання особи, збереження духовного світу як проблеми філософії класичного екзистенціалізму помножилися в постекзистенціалістських концепціях дослідженням комунікативної єдності людських спільнот, існування в компютерно-інформаційному світі, особливостей процесів формування людської особистості, подолання девіантності поведінки й психічних розладів. В США, СНД, Східній та Західній Європі існують лише декілька статей, присвячених окремим аспектам тих чи інших постекзистенціалістських синтезів.Передусім це стаття словацької дослідниці Д.Алієвої, де аналізується екзистенціальна соціологія каліфорнійської школи, розробка українського вченого І.В.Сульженко, який досліджує генезу екзистенціально-феноменологічного спрямування політології в США, стаття російського дослідника В.В.Томашова, присвячена американській екзистенціальній антропології, стаття американського філософа Е.Армстронга з компаративістським аналізом класичного екзистенціалізма Ж.-П.Сартра та екзистенціальної соціології Дж.Дугласа, скандинавського дослідника Г.Раппа, присвячена екзистенціальній теології Дж.Макуорі, стаття російської дослідниці Л. Щодо філософії С.Керкегора - це праці Д.Флетчера, Дж.Ельрода, Е.Харіеса, Е.Клємке, Л.Маккея, Дж.Уолкера, К.М.Долгова, І.С.Нарського, Е.Биховського, щодо філософії М.Мерло-Понті - праці Д.Кара, Е.Бенке, А.Ребіля, Р.Романішина, С.Ватсона, Ф.Олафсона, щодо філософії М.Хайдеггера - праці Х.Дрейфуса та Дж.Хангеленда, Р.Карнапа, Р. Найбільш загальним проблемам екзистенціалістської філософії були присвячені праці І.В.Бичка, антропологічне вчення в класичному екзистенціалізмі досліджував Б.А.Головко, проблему свободи в" філософії абсурду" А.Камю - І.П.Юришинець, екзистенціалізм в американській літературі на Україні досліджувала Т.Н.Денисова, естетичні погляди Х.Ортеги-і-Гасета - Ю.В.Покальчук та С.М.Гур; праці російської дослідниці П.П.Гайденко були присвячені аналізу філософії К.Ясперса та М.Хайдеггера, праці В.Ф.Асмуса - філософії Л.Шестова, Ю.М.Давидов досліджував класичний екзистенціалізм у його звязках з мистецтвом та проблемами молодіжного руху в Західній Європі, проблеми людини у філософії екзистенціалізму досліджувалися М.С.Кельнером, Г.М.Тавризян, проблеми відчуження - І.С.Нарським, проблеми наукового пізнання у звязку з особливостями екзистенціалістської епістемології - Е.Ю.Соловьовим, структурі, смислу, методологічним проблемам дослідження класичного екзистенціалізму присвятив свої наукові роботи М.А.Кіссель, проблемам розвитку філософії класичного екзистенціалізму, пошіренню екзистенціалістських ідей в США присвятив свої праці О.С.Богомолов.Для обгрунтування такого світогляду застосовується сартрів розподіл означеннь існування на "існування-в-собі" ("en-soi") та "існування-для-себе" ("pour-soi"), поняття "буття-в-середині-світу" ("etre-au-monde") з філософії М.Мерло-Понті, екзистенціалістська ідея щодо безперервності процесу еволюції особистості, сутність якої начебто ніколи не залишається сталою, змінюючись не тільки історично, аде й ситуатив