Визначення етапів розвитку та моделей релігійного лідерства в християнській традиції та ґенезу його функціональної спрямованості. Здійснення порівняльної характеристики політичного та релігійного лідерства з позицій засобів та стратегій реалізації мети.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукРобота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий консультант доктор філософських наук, професор ГОРБАЧЕНКО Тетяна Григорівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник філософського факультету Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор ДУЛУМАН Євграф Каленикович Донецький державний інститут штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України, завідувач кафедри релігієзнавства доктор філософських наук, професор КОНОТОП Людмила Григорівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка професор кафедри релігієзнавства доктор філософських наук, доцент БОГАЧЕВСЬКА Ірина Вікторівна Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, проректор з науково-методичної роботи та міжнародних програм Захист відбудеться 30 вересня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:01033, м.Спроби осягнення феномену владного впливу однієї особистості на іншу, на групу чи соціальний клас створювали ілюзію прогресивних змін в системі владних відносин, тому кожний виток розвитку цивілізації давав нове осмислення ролі лідерів у суспільному прогресі. Враховуючи той факт, що на всіх історичних етапах розвитку людства актуальною залишалась проблема побудови ідеальної держави на чолі з досконалим правителем, поняття «лідерство» набуло подальшого поширення в царині політичних наук, де воно, переважно, розглядається як влада або здатність однієї чи кількох осіб, які знаходяться на вершині ієрархічних відносин, примушувати інших членів спільноти до тих чи інших вчинків. Як наслідок, найбільш поширеним стає розуміння лідера як найавторитетнішого члена спільноти, особистісний вплив якого дозволяє відігравати суттєву роль у соціальних процесах і ситуаціях, у врегулюванні взаємовідносин у колективі, групі чи суспільстві; це індивід, здатний впливати на інших з метою інтеграції спільної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів даного суспільства. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: проаналізувати основні напрями досліджень у галузі лідерства, визначити сутнісні особливості феномену лідера та його зміст. дослідити співвідношення понять «лідер», «вождь», «герой», «геній», визначити їх змістове наповнення щодо поняття «релігійний лідер» з позиції ціннісних домінант та стратегій досягнення мети. визначити основні моделі релігійного лідерства в християнській традиції та ґенезу його функціональної спрямованості. охарактеризувати сакральний зміст постаті релігійного лідера. здійснити порівняльну характеристику політичного та релігійного лідерства з позицій засобів та стратегій реалізації мети. визначити основні етапи розвитку релігійного лідерства в історичному контексті та здійснити порівняльну характеристику реалізації феномену релігійного лідера в православї, католицизмі та протестантизмі. дослідити основні стратегії взаємодії лідера та його послідовників у релігійному лідерстві. визначити сутність феномену «харизма» та його прояви на прикладі найбільш відомих особистостей в історії християнського лідерства проаналізувати основні комунікативні характеристики релігійного лідерства в контексті християнській традиції та умови їх реалізації у сучасному соціальному середовищі. Принципове значення у концептуальному плані для розробки теми дослідження мають праці провідних українських філософів В.Андрущенка, Т.Аболіної, Л.Губерського, І.Добронравової, А.Конверського, М.Михальченка, І.Надольного, М.Обушного, І.Огородника, В.Пазенка, В.Панченко, М.Поповича, В.Цвиха, В.Чуйка, В.Ярошовця та ін., а методологічну основу дослідження склали праці сучасних філософів-релігієзнавців: В.Бондаренка, І.Богачевської, А.Глушака, Т.Горбаченко, Є.Дулумана, В.Єленського, М.Заковича, А.Колодного, Л.Кондратика, Л.Конотоп, П.Кралюка, В.Лубського, Г.Лозко, О.Марченка, І.Мозгового, О.Предко, М.Рибачука, О.Сагана, П.Сауха, М.Стадніка, Є.Харьковщенка, Л.Филипович, О.Шуби, П.Яроцького та ін., звернення до яких сприяло здійсненню філософсько-релігієзнавчого аналізу змісту постаті релігійного лідера. релігійний лідерство політичний християнськийУ вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, формулюється мета та завдання роботи, обєкт і предмет дослідження, визначаються методи та наукова новизна дисертації, її теоретичне та практичне значення, наводяться дані про публікацію та апробацію наукових досліджень.
У першому розділі «Методологічні засади та аналітичний огляд літератури і джерел із проблем філософсько - релігієзнавчого змісту християнського лідерства» аналізується ступінь розробленості проблеми, визначаються теоретико-методологічні основи дослідження.