Постановлення завідомо неправосудного судового рішення як суспільно небезпечне діяння у складі злочину, передбаченого ст. 375 КК України: окремі термінологічні аспекти - Статья
Аналіз процесуальних кодексів України на предмет описання процедури прийняття судових рішень у цивільному, господарському, адміністративному судочинстві та в кримінальному провадженні. Доцільність вживання термінів "ухвалення" та "постановлення".
Аннотация к работе
Вячеслав Михайлович Єднак, прокурор прокуратури Індустріального району м.375 Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачається кримінальна відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Враховуючи те, що процесуальні кодекси - Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України), Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) були прийняті після набрання чинності КК України, а в Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) після набрання чинності КК України було внесено істотні зміни, назріла потреба звернути увагу на термінологічний аспект описання суспільно небезпечного діяння у ст. Для досягнення цієї мети проаналізуємо термінологію, яка використовується в ЦПК України, КАС України, ГПК України та КПК України для позначення постановлення відповідних судових рішень, визначимо момент закінчення злочину, передбаченого ст. Чинний КПК України щодо судових рішень використовує різні терміни: «ухвалення», «проголошення», «оголошення» та «постановлення» (глава 29 «Судові рішення»). Термін «проголошення» використовується законодавцем у чинному КПК України для позначення однієї зі стадій ухвалення судових рішень (як вироків, так і ухвал): «судове рішення проголошується…» (ч.