Підвищення ефективності лікування та реабілітації хворих на ішемічний інсульт з урахуванням характеру структурних змін головного мозку, наявності когнітивних та депресивних розладів. Динаміка неврологічних порушень у хворих після перенесеного інсульту.
Аннотация к работе
Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України інсульт ішемічний депресивний Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сухоруков Віктор Іванович, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу нейропсихокібернетики Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Дзяк Людмила Антонівна, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри неврології та нейрохірургії доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться “07” червня 2006 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м.Від 20% до 43% потребують сторонньої допомоги, у 33-48% хворих розвивається геміпарез, у 18-27% - мовні порушення (Кузнєцова С.М., 2004; Віничук С.М., 2005, Яворська В.О. та співав., 2006; Hankey G. J., 2002). Високий відсоток інвалідизації серед хворих, що перенесли МІ, робить реабілітацію однією із найбільш важливих проблем ангіоневрології (Руденко А.Ю., 1999; Головченко Ю.І., 2001; Григорова І.А., 2004; Грицай Н.М., 2005; Суслина З.А. и соавт., 2005). Відновлення порушених функцій у кожного хворого проходить по різному в різний період після катастрофи (Ворлоу Ч.П. и соавт., 1998; Євтушенко С.К., 2002; Козьолкін О.А., 2004; Самосюк І.З, 2004). Тому термін “відновний” не завжди відображає ті процеси, які відбуваються у головному мозку протягом року у хворих, що перенесли інсульт. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України: “Дослідити особливості формування цереброваскулярної недостатності на різних етапах розвитку ішемічного інсульту та розробити методи реабілітації і вторинної профілактики” (№ держреєстрації 0101U000110), “Клініко-патогенетичні особливості формування судинної деменції у хворих з артеріальною гіпертензією” (№ держреєстрації 0103U001311).Для виконання поставлених завдань обстежено у динаміці протягом року 98 хворих з ішемічним інсультом, з них 72 з півкульовим ішемічним інсультом (37 з правопівкульовою локалізацією вогнища, 35 - з лівопівкульовою) і 26 хворих з інсультом у стовбурі мозку. Через 3 місяці було обстежено 96 хворих, через півроку - 93 хворих і через 1 рік - 84 пацієнти. Етіологічними факторами ішемічного інсульту в обстежених нами хворих були: артеріальна гіпертензія (АГ) - у 22 хворих, атеросклероз - у 25 хворих, поєднання атеросклерозу та АГ - у 51 хворого. Через 1 місяць після інсульту основними неврологічними синдромами у обстежених хворих були: рухові порушення - у 56,1% хворих, підкірковий синдром - у 37,8% хворих, вестибуло-атактичний синдром - у 35,7% хворих, псевдобульбарний синдром - у 29,6% хворих, мовні порушення - у 18,4% хворих, бульбарний синдром - у 8,1% хворих. Через 12 місяців після розвитку мозкової катастрофи рухові порушення були у 28,5% хворих, підкірковий синдром - у 29,8% хворих, псевдобульбарний синдром - у 25% хворих, вестибуло-атактичний синдром - у 20,2% хворих, мовні порушення - у 8,3% хворих, бульбарний синдром - у 5,9% хворих.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у вивченні структурно-функціональних змін головного мозку в динаміці протягом року після ішемічного інсульту з розробкою критеріїв прогнозу виходів і лікувальних рекомендацій. На основі динамічного клініко-неврологічного дослідження встановлено, що через рік після ішемічного інсульту померло 12,1% хворих. Повне відновлення порушених функцій було у 35,7% хворих (з середнім ступенем тяжкості інсульту - 10,7% і з легким ступенем тяжкості - 25,0%). Відновлення було відсутнім у 14,3% хворих (з середнім ступенем тяжкості - 11,9% і з легким ступенем тяжкості інсульту - 2,4%). Разом з тим, протягом року після мозкової катастрофи прогресування когнітивного дефіциту спостерігалося у більшості обстежених хворих: легкі когнітивні порушення розвилися у 8% хворих, 29% хворих з легкими когнітивними порушеннями перейшли до групи з помірними порушеннями, а у 10% хворих помірні порушення стали тяжкими.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у вивченні структурно-функціональних змін головного мозку в динаміці протягом року після ішемічного інсульту з розробкою критеріїв прогнозу виходів і лікувальних рекомендацій.
2. На основі динамічного клініко-неврологічного дослідження встановлено, що через рік після ішемічного інсульту померло 12,1% хворих. Повторний нефатальний інсульт відбувся у 6,1% хворих, нефатальний інфаркт міокарда у 2% хворих. Повне відновлення порушених функцій було у 35,7% хворих (з середнім ступенем тяжкості інсульту - 10,7% і з легким ступенем тяжкості - 25,0%). Часткове відновлення відбулося у 50% хворих (з середнім ступенем тяжкості - 28,5% і з легким ступенем тяжкості - 21,5%) (p<0,05). Відновлення було відсутнім у 14,3% хворих (з середнім ступенем тяжкості - 11,9% і з легким ступенем тяжкості інсульту - 2,4%).
3. Установлено, що когнітивні порушення різного ступеня тяжкості є облігатними ознаками постінсультних станів у хворих з ішемічними порушеннями мозкового кровообігу. Через 1 місяць після інсульту вони виявляються у 93% пацієнтів і регресують через рік тільки у 9% хворих. Разом з тим, протягом року після мозкової катастрофи прогресування когнітивного дефіциту спостерігалося у більшості обстежених хворих: легкі когнітивні порушення розвилися у 8% хворих, 29% хворих з легкими когнітивними порушеннями перейшли до групи з помірними порушеннями, а у 10% хворих помірні порушення стали тяжкими. У 17% хворих через рік після мозкового інсульту були виявлені явища деменції (p<0,05).
4. На прогресування когнітивних порушень мали вплив вік хворих (після 70 років), локалізація вогнища (півкульовий інсульт, басейн передньої мозкової артерії), наявність лакунарних інфарктів та перивентрикулярних змін речовини головного мозку - “лейкоареозису”, тривалість артеріальної гіпертензії (більше 10 років), наявність цукрового діабету, фібриляції передсердь.
5. Установлено, що депресія є частим наслідком ішемічного інсульту і відмічається у 17,3% - 32,2% хворих у різні періоди спостереження (p<0,05). Характерною особливістю депресії у постінсультних хворих була стійкість симптомів, легкий та помірний ступінь їх вираженості, перевага сомато-вегетативної симптоматики, збереження критики до свого стану та інші. Депресивні розлади мали складний, поліморфний характер і включали ознаки як органічної депресії, так і особистісну реакцію на розвиток мозкової катастрофи. Показано взаємозвязок депресії з вираженістю неврологічного дефіциту, локалізацією вогнища (більш виражені симптоми депресії були у хворих з правопівкульовою локалізацією вогнища), а також з такими психосоціальними факторами, як самотнє проживання, втрата роботи, високий соціальний та професійний статус в преморбіді.
6. Встановлено, що депресія, помірні та виражені когнітивні порушення негативно впливають на відновлення порушених функцій (рухових, мовних, сенсорних, вестибулярних) внаслідок ішемічного інсульту. Виявлення та лікування цих розладів має стати складовою частиною реабілітаційних програм у постінсультних хворих.
7. Доведено ефективність препарату Прамістар у комплексному лікуванні хворих, що перенесли ішемічний інсульт. Прамістар зменшує ступінь вираженості неврологічних проявів захворювання, має позитивний вплив на всі основні когнітивні функції, а також сприяє редукції депресивної симптоматики.
Список литературы
1. Мищенко В.Н. Особенности клинических проявлений заболевания в раннем восстановительном периоде ишемического инсульта // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т.10, вип. 1(30). - С. 60-62.
2. Міщенко Т.С., Деревецька В.Г., Лапшина І.А., Міщенко В.М. Золпідем (Івадал) у лікуванні порушень сну в хворих у відновному періоді ішемічного інсульту // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т.10, вип. 2(31). - С. 218-231. (Дисертантом проведено всі клінічні спостереження та їх аналіз).
3. Мищенко В.Н. Постинсультная депрессия // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк. - 2004. - № 2 (12). - С.81-83.
4. Мищенко В.Н. Динамика неврологических нарушений у больных в восстановительном периоде ишемического инсульта //Збірник наукових праць “Актуальні питання медичної науки та практики”. - 2004. -Вип. 67, книга 1. -С.133-137.
5. Міщенко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Міщенко В.М. Застосування препарату Прамірацетам у хворих, які перенесли ішемічний інсульт // Ж. Ліки України. - 2004. - №9 (86). - С.102-105. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, проведено лікування та оцінена його ефективність за допомогою психодіагностичних методів, проведена статистична обробка одержаних даних).
6. Мищенко Т.С., Мищенко В.Н. Применение комплексных антигомотоксических препаратов у больных в восстановительном периоде мозгового инсульта // Ж. “Биология и терапия”. - 2004. - №3. -С.15-18. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, проведено обробку одержаних результатів).
7. Мищенко В.Н. Когнитивные нарушения у постинсультных больных пожилого и старческого возраста // Материалы 4 Национального конгресса геронтологов и гериатров Украины “Проблемы старения и долголетия”. - 2005. - т. 14 (приложение) - С.171.
8. Волошин П.В., Міщенко Т.С., Лапшина Л.А., Дмитрієва О.В., Криженко Т.В., Бойко Т.П., Міщенко В.М. Особливості формування цереброваскулярної недостатності та гемореологічних порушень у хворих у відновному періоді ішемічного інсульту // Материалы III научно-практической конференции “Реабилитация и абилитация человека. Интегративно-информационные технологии”. - 2004. -С.114-120. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, вивчено стан когнітивних функцій у обстежених хворих, проведена статистична обробка одержаних результатів).
9. Мищенко В.Н. Особенности течения восстановительного периода ишемического инсульта у больных с артериальной гипертензией // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”. - 2002. - С.167-168.
10. Мищенко В.Н. Особенности клинического течения восстановительного периода атеротромботического инсульта //Науково-практична конференція “Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування”. - 2003. - С.29.
11. Сухоруков В.И., Мищенко В.Н. Когнитивные нарушения у постинсультных больных // “Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи” присвячена 100-річчю кафедри неврології Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького. - 2005. - С.74-75. (Дисертантом проведено всі клініко-неврологічні та психодіагностичні спостереження з статистичною обробкою одержаних результатів та підготовлено текст до друку).