Політика Богдана Хмельницького і Переяславська угода України з Москвою 1654 р. - причина виникнення глибокої кризи українсько-татарських відносин. Вплив польської дипломатії на організацію кримсько-татарського посольства у Швеції в середині XVII ст.
Аннотация к работе
Дипломатія нового кримського хана у той час була дуже активною, і у цій статті хотілося б звернути увагу на декілька зовнішньополітичних кроків, зроблених Мегмед-Гіреєм IV після свого вступу на ханський престол у взаєминах з країнами Скандинавії та Центральної Європи - зі Швецією, Данією та Австрією. «Ймовірно, за бажанням короля хан відправив посла до Швеції з проханням про допомогу для Речі Посполитої», - читаємо у цій праці. З цього листа можна робити висновок якщо не про накази султана кримському ханові відправити посольство до Стокгольма (згадка про це у наведеній цитаті може бути звичайним перебільшенням, що часто практикувалося в османській дипломатії), то, принаймні, про те, що Мегмед-Гірей, особливо на початку свого нового панування, міг узгоджувати з Портою характер взаємин Кримського ханства зі скандинавськими країнами. Документи татарського посольства до Швеції 1654-1655 рр. збереглися досить повно у Шведському державному архіві у Стокгольмі й були обширно анонсовані у виданні каталогу турецьких, татарських та перських рукописів цієї збірки, підготовленого шведським орієнталістом Карлом Вільгельмом Цеттештеєном. Крім листа самого кримського хана, татарське посольство везло з собою також цілий пакет документів до шведського короля від інших урядовців та перших осіб Криму - від калги-султана Кази-Гірея, нуреддіна-султана Адиль-Гірея, головної дружини хана (№2 159), візира Сефера Кази-аги, а також Тімура-аги, Мегмед-Гірея - сина Багадур-Гірея, Алі Кази-аги, Абдула Керім-аг, секретаря хана і Джан Мірзи-аги.