Виявлення площ угруповань, де популяції A. montana мають сировинне значення. Оцінка ресурсної вагомості ценопопуляцій арніки гірської на території Івано-Франківської. Аналіз показників проективного покриття арніки на території Івано-Франківської області.
Аннотация к работе
Національний лісотехнічний університет УкраїниПодано результати вивчення поширення та участі у фітоценозах Arnica montana на території Івано-Франківської області. A. montana мають сировинне значення та обсяг щорічного допустимого використання ресурсів арніки для Надвірнянського, Богородчанського, Рожнятівського, Долинського, Яремчанського, Верховинського та Косівського районів Івано-Франківської області. Встановлено, що ресурсна значущість ценопопуляцій арніки гірської на території Івано-Франківської області невисока.Останнім часом у країнах Північної, Західної та Центральної Європи спостерігається різке зменшення площ з арнікою, причиною чого є порушення екологічного балансу її оселищ та надмірна експлуатація ресурсів. Упродовж 2012-2014 рр. проведено дослідження поширення та стану ресурсів Arnica montana на території Надвірнянського, Богородчанського, Рожнятівського, Долинського, Яремчанського, Верховинського та Косівського районів Івано-Франківської обл. Частіше за все арніка формує продуктивні ценопопуляції в угрупованнях Luzula luzuioides-Agrostis tenuis та Hypochoeridi uniflorae-Nardetum strictae. Основні показники, які характеризують ресурсну значущість (стосовно суцвіть) арніки, такі: проективне покриття, середні показники маси одного суцвіття, кількість суцвіть та щільність запасу сировини (маса суцвіть на одиницю площі). Основні сировинно цінні її ценопопуляції тут зосереджені на території природного заповідника "Горгани" в урочищі Джорджі (Говерлянське лісництво, кв.13), схилах гори Великий верх, де проективне покриття арніки варіює у межах 15 %.
Список литературы
1. Гладун Я.Д. Ресурси арніки гірської в Надвірнянському районі Івано-Франківської області / Я.Д. Гладун, С.М. Кіт // Тези доп. IV міжнар. конф. з мед. ботан. - К. : Вид-во "Прут", 1997. - С. 84.
2. Гладун Я.Д. Поширення, запаси і раціональне використання промислових лікарських рослин Івано-Франківської області / Я.Д. Гладун, М.І. Гладун, С.М. Кіт, Я.С. Гудивок, І.М. Ста-вичний // Український ботанічний журнал : наук. журнал НАН України, Інститут ботаніки ім.
3. Kathe, W. (2006) Conservation of Eastern European medicinal plants: Arnica montana in Romania. In Medicinal and Aromatic Plants Agricultural, Commercial, Ecological, Legal, Pharmacological and Social Aspects Series: Wageningen UR Frontis Series. - Bogers, Robert J.; Craker, Lyle E.; Lange, Dagmar (Eds.). - 2006. - Vol. 17, XVIII, 309 p.
4. Michler B. Conservation of eastern European medicinal plants Arnica montana in Romania. Case study Garda de Sus, Management Plan. 2007. - 236 p.
5. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/search
Вантюх И.В. Распространение и охрана Arnica montana L. на территории Ивано-Франковской области
Представлены результаты изучения распространения и участия в фитоценозах Arnica montana на территории Ивано-Франковской области. Определены площади группировок, где популяции A. montana имеют сырьевое значение и объем ежегодного допустимого использования ресурсов арники для Надвирнянского, Богородчанского, Рожнятовского, Долинского, Яремчанского, Верховинского и Косовского районов Ивано-Франковской области.
Установлено, что ресурсная значимость ценопопуляций арники горной на территории Ивано-Франковской области невысока. Большая часть ценопопуляций арники (60 %) на исследованной территории характеризуются низкой ресурсной значимостью с проективным покрытием в пределах 5 %. Высокие средние показатели проективного покрытия арники на территории Ивано-Франковской области отмечены на равнинах около верхней границы леса, доля таких массивов составляет около 15 % из общей площади исследованных массивов. Доля группировок, где ценопопуляции A. montana имеют ресурсную значимость (>5 %), здесь составляет около 25 %.
Ключевые слова: Arnica montana, распространение, ресурсы, использование, Ивано-Франковская область.
Vantjuh I.V. Distribution and Resources Arnica montana L. in Ivano-Frankivsk Region
Defined area communities, where populations are A. montana raw value and the amount of the annual allowable resource use Arnica for Nadvirnianskiy, Bogorodchankiy, Rozhniativ-kiy, Dolinsky, Yaremchanskiy, Verkhovynskkiy and Kosivkiy regions of Ivano-Frankivsk region. Established that the resource significance cenopopulations Arnica montana in Ivano-Frankivskoy region low. Most of cenopopulations Arnica (60 %) in the investigated areas are
Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.7 characterized by low resource significance of the projective cover within 5 %. The highest average projective cover of Arnica in Ivano-Frankivsk region marked in the valleys near the upper limit of the forest, the proportion of such arrays is about 15 % of the total area surveyed areas. Share groupings where coenopopulations A. montana has resource significance (> 5 %) is approximately 25 %.
доц. М.М. Лісовий, канд. с.-г. наук - НЛТУ України, м. Львів
#$%&"
Представлено стислий огляд літературних джерел щодо мікроклонального розмноження представників роду Picea. Проаналізовано вплив базового складу живильного середовища на результати ініціації декоративних таксонів досліджуваного роду in vitro. Виявлено оптимальний склад середовища та комбінації фітогормонів для проведення успішної ініціації експлантів роду Picea in vitro. Запропоновано ефективні типи та концентрації фітогормонів для цього етапу мікроклонального розмноження. Наведено результати впливу концентрацій ауксинів та цитокінінів на калюсогенез експлантів досліджуваного роду.
Ключові слова: ялина, культивар, in vitro, клонування, експлант, ініціація.
Вступ. Культивування тканин хвойних порід in vitro було обєктом досліджень протягом тривалого періоду. У світовій практиці технологію мікроклонального розмноження розроблено більш ніж для 25 видів хвойних рослин [6]. Одним з основних факторів, що впливає на успіх мікроклонального розмноження є склад живильного середовища, який відіграє домінуючу роль в ініціації калюсу з бруньок хвойних порід [2, 4, 10]. Існує велика кількість середовищ для культивування представників роду Picea in vitro. Питання росту і морфогенезу ізольованих бруньок видів цього роду у різних поживних речовинах у поєднанні з агаром в асептичних умовах і за однакових умов навколишнього середовища, світла, температури та аерації розглянуто у роботах V. Chalupa та ін. (1973, 1985). Низку інших середовищ при введенні в культуру in vitro Picea engelmannii рекомендує використовувати K.R. Patel (1986) [13]. Так, автор рекомендує культивувати експланти на середовищі MS з додаванням кінетину 0,5-4,0 мг/л; 6-БАП - 0,05-3,0; 2,4-D - 0,01-1,5; ІОК - 0,01-10,0; НОК - 0,01-10,0; ІМК - 0,01-10,0 мг/л. Максимальний приріст біомаси калюсу було досягнуто у середовищі ? MS з додаванням 2,4-D (2 мг/л) і 6-БАП (1 мг/л). Встановлено, що зниження концентрації мікроелементів, розведенням їх 1:1 збільшує частку експлантів Picea obovata, що утворюють калюс в 1,5-2,0 рази [9], а процес калюсогенезу знаходиться у прямій залежності від концентрації 2,4-D у живильному середовищі [1]. Рекомендована кислотність середовища знаходиться в межах РН 5,7±0,1 [12, 13].
У звязку із складністю культивування хвойних порід in vitro, на сьогодні існує обмежена кількість джерел, які стосуються мікроклонального розмноження видів роду Picea, а особливо їх культиварів та декоративних форм. Тому метою наших досліджень було виявлення оптимального складу живильних середовищ та максимально ефективних типів і концентрацій фітогормонів для росту
36 Збірник науково-технічних праць 1. Лісове та садово-паркове господарство 37