Виникнення християнства як релігійної системи і християнської церкви як специфічного релігійного й суспільного інституту. Джерела, що свідчать про Христа, діяння та послання апостолів, життя перших християнських громад. Поширення християнства у світі.
Аннотация к работе
Поширення християнства. Діяння апостолів 3. Послання апостолів Висновки Використана література Вступ Перед тим, як Ісуса мали стратити, він зібрав своїх найближчих учнів на Тайну вечерю. Їхні імена зберегло для нас святе Письмо, а обличчя намагалися зобразити художники, зокрема у відомому сюжеті Тайна вечеря. Яків Алфеїв проповідував у Сирії, Єгипті та інших країнах. У Візантії він висвятив у єпископи Стахія, одного з сімдесяти учнів. У місті Патрах, в Ахайї (Греція) язичники розіп’яли його на хресті особливої форми, подібним до літери Х, який через це почали називати Андріївським хрестом. Петро (Симон) проповідував спочатку у Юдеї, потім в Антиохії, у Вифанії, в Асії, в Іліпіці, а також у всій нинішній Італії і в самому Римі. Святий Петро разом з апостолом Павлом за найбільший внесок у проповідування віри Христової названі Церквою первоверховними. Згодом Матея каменували, а потім обезголовили. Іван Богослов, євангеліст. Яків Зеведеїв проповідував у Єрусалимі і першим з апостолів постраждав за Христа. Тадей (Юда, брат Якова-молодшого) проповідував у Юдеї, Галилеї, Самарії та Ідумеї, в Аравії, Сирії та Месопотамії. Джерела виникнення християнства Виникнення християнства як релігійної системи і християнської церкви як специфічного релігійного й суспільного інституту (форми організації та нормативної регуляції відносин між людьми і їхньої поведінки) звичайно повязується з початком нашої ери. Пліній Молодший, проконсул (імператорський намісник) у малоазійській провінції Віфінія (111-112 pp.), згадував про християн у листах до імператора Траяна. Це як апокрифічні, так і канонічні писання - Євангелія, Діяння, апостольські Послання та настанови. Водночас цей образ є гранично сакралізованим - Ісус є втіленим Богом. Кульмінацією месіанської місії Ісуса були його проповідь у Палестині й особливо в Єрусалимі; арешт за доносом; страждання, безневинна (а тому жертовна) смерть на хресті; чудесні воскресіння й вознесіння на небо на третій день після смерті, обітниця повернення та встановлення Божественною волею оновленого, досконалого світового порядку. За канонічним переказом, Ісус сам передбачав свою земну долю, готував до цього своїх учнів (Мт., 16:21; 20:18-19; 26:28). Основою релігійної традиції, яку представляв Ісус і в локі якої він виконував свою місію, була віра в єдиного Бога - Творця і Про-мислителя усього світу.