Стан відтворення великої рогатої худоби в господарствах Одеської області. Метаболічні показники крові в сухостійний і післяродовий періоди і їх зв’язок з наступною відтворювальною функцією корів. Заплідненість корів залежно від віку і терміну після родів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук, доцент Станішевський Євген Федорович, Одеський державний агарний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Харута Григорій Григорович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин; кандидат ветеринарних наук, доцент Плугатирьов Віктор Павлович, Полтавська державна аграрна академія, доцент кафедри хірургії і акушерства. Захист дисертації відбудеться «03» березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.На думку вітчизняних учених (Логвинов Д.Д., 1981; Харута Г.Г., 1996; Сергієнко О.І, Шеремета В.І., 1998; Косенко М.В., 2001; Звєрєва Г.В., Хомин С.П., 2002; Любецький В.Й., 2005; Яблонський В.А, 2002, 2007;), стандартом плодючості великої рогатої худоби має бути отримання 90 телят від 100 корів за рік. Однак аналіз стану відтворення великої рогатої худоби свідчить, що кризові тенденції в розвитку скотарства в господарствах Одеської області, як і в господарствах інших регіонів України зростають. Харути, 2007, які встановили негативний вплив на заплідненість несвоєчасного і неправильного визначення статевої охоти, непідготованості самок до осіменіння, використання сперми низької якості; недотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо штучного осіменіння та ін. Незважаючи на чисельні дослідження з відтворення великої рогатої худоби, такі питання як удосконалення визначення підготовки організму самок до запліднення, встановлення оптимального часу осіменіння і ефективності штучного осіменіння за використання бугаїв-пробників і корів-виявниць, застосування медикаментозних засобів корекції заплідненості потребують подальшого вивчення з метою розробки і впровадження у виробництво науковообгрунтованої системи заходів з профілактики неплідності. Уперше розроблено спосіб прогнозування заплідненості сільськогосподарських тварин, який залежить від стану естрального слизу корів з використанням культури інфузорії Colpoda Steinii (деклараційний патент України на корисну модель №33615 U 12 А61D 19/00); підтверджено вплив на заплідненість та поширення неплідності стану геніталій самки під час осіменіння, метаболізму у корів, ветеринарно-санітарної якості застосованої сперми, корів-виявниць, медикаментозної корекції та доведена доцільність згодовування вітамінно-мінеральної добавки преміксу «0,5 % Френк-Райт» і дефторованого фосфату.Аналізуючи стан відтворення поголівя корів і телиць, ми в першу чергу визначали вихід телят на 100 корів, заплідненість корів і телиць в першу статеву охоту, тривалість періоду від отелення до першої стадії збудження статевого циклу, тривалість сервіс-періоду та індекс осіменіння. Вплив біохімічних показників крові, стану статевих органів корів на заплідненість після першого осіменіння вивчали в умовах зазначених господарств, які не мали істотних відмінностей в технологіях виробництва молока, утримання і годівлі. Для досліду брали слиз від корів з багаторазовими безрезультатними осіменіннями, а як контроль - використовували слиз від корів, які прийшли в охоту перший раз після отелення. Рівень використання потенціалу відтворення корів у цьому разі характеризувався такими показниками: період від отелення до першого осіменіння в середньому становив 70 діб, середня тривалість періоду від отелення до запліднення - 132,4 діб, заплідненість від першого осіменіння не перевищувала 37,0 % і в середньому впродовж 5 років становила 31,5 %, індекс осіменіння перевищував нормативні показники і становив 2,5-3,6. Спостерігаючи в подальшому за показниками відновлення репродуктивної функції у корів дослідних груп, нами було встановлено (табл.4): завершення інволюції статевих органів у корів 2-ї групи відбувалося в середньому на 17,8 добу, що на 4 доби раніше, ніж у першій та на 10 діб, ніж у третій групах; термін відновлення статевої циклічності після отелення в першій і другій групах практично не відрізнявся (2 доби), а в третій був у 3 рази довшим і становив 121 добу; заплідненість у корів першої і другої груп була вищою на 20-30 % ніж у третій і становила 70-80 % відповідно, а індекс осіменіння становив 1,6-1,5 проти 2,6; тривалість періоду від отелення до запліднення становила у корів першої і другої групи 71,7-67,9 діб відповідно, що на 102-105 діб менше ніж у третій групі.Реалізація потенціалу відтворення стада за 2003-2007 рр. коливалась від 59 % до 66 %, (в середньому 62,8 %), вихід телят на 100 корів не перевищував 72, тривалість періоду від отелення до запліднення становила 132,4 доби, заплідненість корів від першого осіменіння була 25,0-35,3 %, а індекс осіменіння - 2,4-3,6.