Режим сортування насіння за питомою масою, що забезпечить одержання високоякісного дражованого та інкрустованого насіння з доброю надійністю і високими продуктивними властивостями. Ріст та розвиток цукрових буряків, аналіз урожайності та цукристості.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИНауковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор ДОРОНІН Володимир Аркадійович, Інститут цукрових буряків НААН України, завідувач лабораторією насінництва та насіннєзнавства. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ Станіслав Петрович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва сільськогосподарських культур; Захист дисертації відбудеться «06» липня 2010 р. о «10» годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків НААН України (І корпус): 03141,м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту цукрових буряків НААН України (ІІ корпус): 03141,м.Тому, ще на початку минулого століття були розпочаті дослідження з визначення якості насіння залежно від його питомої маси. Насіння з вищою питомою масою має не лише вищу схожість, а і рослини з такого насіння інтенсивніше ростуть і розвиваються (Майсурян Н.А., 1947). При сівбі насінням з високою питомою масою підвищується його польова схожість, прискорюються процеси росту і підвищується врожайність (Лукяненко П.П., 1940, Соловей В.П., 1962). Відбір насіння цукрових буряків з високою питомою масою в процесі передпосівної його підготовки на насіннєвих заводах забезпечив би одержання високоякісного дражованого та інкрустованого насіння з доброю надійністю і високими продуктивними властивостями. Дисертаційна робота є складовою частиною завдання 12.03.05 „Розробити теоретичні основи і практичні способи передпосівної підготовки насіння цукрових буряків з метою підвищення його польової схожості та надійності” (номер державної реєстрації 0105U007153) Науково-технічної програми УААН „Цукрові буряки” на 2006-2010 роки.Для визначення енергії проростання, схожості та питомої маси насіння відбирали за схемою: заготовлюване насіння (сировина), після основної очистки, після додаткової очистки, каліброване насіння фракцій діаметром 4,50-5,50 мм, 3,50-4,50 мм та 3,00-3,50 мм. Ці дослідження свідчать про те, що за необхідності одержання насіння з максимальною питомою масою, а відповідно і зі схожістю, за підготовки його для дражування та капсулювання, доцільно за сортування його за питомою масою, підготовлене насіння відбирати лише в позиціях 1-3, а насіння з позиції 4 направляти на повторне сортування. Насіння крупнішої технологічної фракції 3,75-4,25 мм з питомою масою 0,710-0,804 г/см мало енергію проростання 91-97 %, схожість - 93-98 %, насіння дрібнішої технологічної фракції 3,50-3,75 мм мало вищу питому масу - 0,741-0,851 г/см , а енергія проростання і схожість становили відповідно - 94-95 % та 96-97 %. Так, якщо насіння обох технологічних фракцій з найвищою питомою масою мало саму високу схожість - 94-97 % і різниця між схожістю необробленого і обробленого насіння була в межах 0-1 %, то зменшення питомої маси насіння технологічної фракції 3,50-3,75 мм до 0,622 г/см призвело до зниження схожості як необробленого, так і обробленого захисними препаратами насіння, а різниця між схожістю необробленого і обробленого насіння становила 3 % (НІР05 = 2,8 %). Так, насіння крупної технологічної фракції діаметром 3,75-4,25 мм з найвищою питомою масою - 0,823 г/см3 мало масу оплодня 65,7 %, а масу власне насінини - 34,3 %, водночас як маса оплодня насіння з найнижчою питомою масою 0,612 г/см3 цієї ж технологічної фракції становила 73,5 %, а власне насінини - 26,5 % .Встановлено оптимальний режим сортування насіння на пневмостолі, який забезпечив отримання каліброваного насіння з питомою масою понад 0,710 г/см , максимальною схожістю 94-97 %, на рівні його доброякісності 95-98 %, придатного для дражування, капсулювання та інкрустування. За пророщування насіння різних фракцій як в сприятливих, так і несприятливих умовах, енергія проростання і схожість його знижувалися зі зменшенням питомої маси насіння. Різниця між енергією проростання і схожістю істотно збільшувалася від 1-5 % за пророщування в сприятливих умовах, до 10-19 % за пророщування в несприятливих умовах. При пророщуванні насіння за несприятливих умов (температури 20 С та надлишку вологи-70 мл води на одну кювету - подвійна вологість) інтенсивність проростання насіння обох фракцій незалежно від його питомої маси була майже однаковою, але значно нижчою, ніж за нормальних умов пророщування. Закономірно зменшувалась маса 100 ростків за сівби як необробеним, так і обробленим фураданом насінням обох технологічних фракцій залежно від його питомої маси.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання-підвищення посівних якостей гібридного насіння, яке полягає в оптимізації його сортування за питомою масою. Проблема вирішувалася проведенням дослідів, у яких визначено залежність між питомою масою насіння його біологічними і фізичними показниками якості та продуктивними властивостями.
Встановлено оптимальний режим сортування насіння на пневмостолі, який забезпечив отримання каліброваного насіння з питомою масою понад 0,710 г/см , максимальною схожістю 94-97 %, на рівні його доброякісності 95-98 %, придатного для дражування, капсулювання та інкрустування. Різниця між схожістю та доброякісністю насіння технологічних фракцій 3,75-4,25 мм та 3,50-3,75 мм не перевищувала 1 - 2 %.
Між питомою масою насіння та інтенсивністю його проростання в лабораторних умовах встановлено прямий тісний кореляційний звязок (r = 0,89-0,94). Зростання питомої маси насіння з 0,601-0,622 г/см до 0,804-0,851 г/см забезпечувало підвищення інтенсивності проростання через 48 годин після сівби на 13-18 %.
За пророщування насіння різних фракцій як в сприятливих, так і несприятливих умовах, енергія проростання і схожість його знижувалися зі зменшенням питомої маси насіння. Різниця між енергією проростання і схожістю істотно збільшувалася від 1-5 % за пророщування в сприятливих умовах, до 10-19 % за пророщування в несприятливих умовах. Насіння обох фракцій з найнижчою питомою масою в несприятливих умовах майже не проростало. При пророщуванні насіння за сприятливих умов (температури 20 С та нормальної вологи) більш інтенсивніше проростало насіння технологічної фракції діаметром 3,50-3,75 мм незалежно від його питомої маси, ніж крупнішої фракції діаметром 3,75-4,25 мм. При пророщуванні насіння за несприятливих умов (температури 20 С та надлишку вологи-70 мл води на одну кювету - подвійна вологість) інтенсивність проростання насіння обох фракцій незалежно від його питомої маси була майже однаковою, але значно нижчою, ніж за нормальних умов пророщування.
Встановлено зниження інтенсивності сходів залежно від питомої маси необробленого і обробленого насіння в контрольованих ґрунтових умовах. Чим нижча питома маса насіння, тим менше було одержано сходів. Насіння дрібнішої технологічної фракції 3,50-3,75 мм на перших етапах проростало інтенсивніше, ніж насіння крупнішої технологічної фракції 3,75-4,25 мм.
Закономірно зменшувалась маса 100 ростків за сівби як необробеним, так і обробленим фураданом насінням обох технологічних фракцій залежно від його питомої маси. Між питомою масою висіяного насіння та масою 100 ростків встановлено прямий тісний кореляційний звязок (r = 0,96-1,0). Частка впливу питомої маси становила 83-87 %. Не встановлено значної різниці маси 100 ростків залежно від розміру насіння технологічних фракцій з майже однаковою питомою масою.
За обробки насіння сильно діючим інсектицидом, таким, як фурадан, інтенсивність його проростання в ґрунтових умовах в перші дні істотно знижувалась. У наступні дні проростання не спостерігали істотної різниці за цим показником за сівби необробленим і обробленим фураданом насіння. Між ґрунтовою схожістю необробленого і обробленого фураданом насіння в контрольованих ґрунтових умовах та його питомою масою встановлена залежність. Чим вища питома маса насіння обох фракцій, тим вища його схожість. Оброблене фураданом насіння обох фракцій мало дещо вищу схожість, ніж необроблене.
Встановлено, що прогнозування польової схожості насіння пророщуванням у ґрунтових умовах (методом ґрунтового контролю) забезпечує одержання наближених до фактичної польової схожості даних.
Встановлено тісну зворотну кореляційну залежність між розміром насіння та його питомою масою. Між масою 1000 плодів, натурою насіння і їх питомою масою встановлена пряма тісна кореляційна залежність (r = 0,98). Видалення зовнішньої пористої, менш твердої частини оплодня його шліфуванням, сприяло підвищенню маси 1000 плодів, зменшенню маси оплодня по відношенню до маси власне насінини і, відповідно, підвищенню питомої маси насіння та його натури.
За сівби в різних грунтово-кліматичних умовах, насінням фракцій діаметром 3,50-3,75 мм та 3,75-4,25 мм встановлено закономірне зниження інтенсивності появи сходів із зменшенням питомої маси насіння і, особливо за сівби насінням крупної фракції 3,75-4,25 мм на перших етапах його проростання, що призвело до істотного зниження польової схожості насіння із зменшенням питомої маси насіння до 0,601-0,622 г/см . В умовах Сумського інституту АПВ вона знизилась на 33-41 %, в умовах Черкаського інституту АПВ - на 7-9 %, порівняно з сівбою насінням з найвищою питомою масою. Не встановлено істотної різниці з польової схожості насіння залежно від його розміру.
За сівби насінням обох технологічних фракцій з найвищою питомою масою - 0,804-0,851 г/см встановлено істотне підвищення врожайності коренеплодів: в умовах Сумського інституту АПВ на 3,0-3,6 т/га (НІР05 = 2,2 т/га), в умовах Черкаського інституту АПВ - на 4,2-6,7 т/га (НІР05 = 2,9 т/га). Це сприяло за майже однакової їх цукристості до значного збільшення збору цукру з одного гектару, порівняно з варіантами, де висівали насіння з низькою питомою масою - 0,601-0,622 г/см , відповідно на 0,5-0,7 т/га (НІР05 = 0,4 т/га) та 0,8-1,0 т/га (НІР05 = 0,5 т/га).
За рахунок підвищення врожайності коренеплодів одержано додатковий прибуток з одного гектару в сумі: 3296-4000 грн/га в умовах ДГДП „Черкаське” та 480-576 грн/га в умовах Сумського інституту АПВ.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для насіннєвих заводів рекомендувати: Проводити сортування насіння за питомою масою на пневматичних сортувальних столах, що забезпечить отримання насіння для дражування та капсулювання з максимальною схожістю на рівні його доброякісності. Відбирати насіння з найвищою питомою масою понад 0,710 г/см лише в позиціях 1-3, а насіння з позицій 4 з нижчою питомою масою направляти на повторне сортування.
Поряд з визначенням лабораторної схожості, підготовленого до сівби насіння, проводити пророщуванням його в ґрунтових умовах (методом ґрунтового контролю) з метою прогнозування польової схожості результати якого вказувати в сертифікаті якості на насіння цукрових буряків.
Список литературы
1. Доронин В. А. Качество семян сахарной свеклы разных биологических форм в зависимости от степени их підготовки / В. А. Доронин, Ю. А. Кравченко // Сахарная свекла. - 2009. - № 3. - С. 24-25.
2. Доронін В. А. Вплив умов пророщування насіння цукрових буряків на його якість залежно від питомої маси / В. А. Доронін, Ю. А. Кравченко // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 3. - С. 24-26.
3. Кравченко Ю. А. Вплив питомої маси насіння на інтенсивність його проростання / Ю. А. Кравченко // Цукрові буряки. - 2009. - № 4. - С. 19-20.
4. Кравченко Ю. А. Вплив питомої маси насіння на продуктивність буряків цукрових / Ю. А. Кравченко, Л. М. Карпук // Агробіологія. - 2009. - Вип. 1. - С. 84-87.
5. Кравченко Ю. А. Якість насіння цукрових буряків залежно від його питомої маси // Збірник наукових праць. - К. : ІЦБ УААН, 2008. - Вип. 10. - С. 220-225.
6. Доронін В. А. Передпосівна підготовка насіння, як спосіб покращення його якості та продуктивних властивостей цукрових буряків / В. А. Доронін, Л. М. Карпук, Ю. А. Кравченко // Матеріали I Всеукр. спец. конф. „Хелатні мікродобрива -2007”. - К. : НВЦ „Реаком”, 2007. - С. 24.
7. Кравченко Ю. А. Якість насіння цукрового буряка / Ю. А. Кравченко // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів „Роль біологічного землеробства у виробництві конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції”. - Чабани : ННЦ „ІЗ УААН”, 2008. - С. 81-82.