Характеристика причин системної політичної кризи гітлерівського режиму на теренах України. Аналіз особливостей структури окупаційних органів влади на теренах України. Дослідження особливостей провадження фінансової політики гітлерівської влади на Україні.
Аннотация к работе
ПОРЯДОК УПРАВЛІННЯ В ЗОНІ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇЩе на стадії планування війни проти Радянського Союзу військове командування тісно співпрацювало з відомством А. Розенберга. Він часто зустрічався з Йодлем, Вернімонтом, Канарісом, Браухічем, Рецером і відрядив своїх співробітників до штабів трьох груп армій, що готувалися до вторгнення. Після початку бойових дій у тилових районах діючої армії створюється мережа військово-адміністративних органів, які перебирали на себе всю повноту влади. Так зявилося поняття «військова зона», під яким слід розуміти, по-перше, оперативний тил Вермахту, глибина якого постійно обмежувалася в міру просування вглиб СРСР шляхом передачі зайнятих теренів до компетенції цивільної адміністрації; по-друге, - територію 5 областей - Чернігівської, Сумської, Харківської, Сталінської та Ворошилов- градської, що упродовж усієї окупації перебувала під управлінням військового командування.
Складання військової зони охоплювало кілька етапів: а) від 22 червня до 20 серпня 1941 р. Створення райхскомісаріату «Україна»; б) від 20 серпня 1941 р. до 1 вересня 1942 р. (коли Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Херсонська й лівобережна частина Київської області відійшли в підпорядкування РКУ); в) від 1 вересня 1943 р. до завершення окупації.
У той чи інший проміжок часу вся територія України перебувала в підпорядкуванні військової адміністрації. У західних регіонах України це був невеликий проміжок часу, а от на Сході він сягнув майже одного року.
У системі органів влади окупованої України простежується тимчасовий управлінський елемент, який свідчить про високий рівень правотворчості німецьких місцевих військових керівників, а також про нерозуміння ними стратегічних політичних завдань Третього Райху в Україні. Зазначений аспект стосується роботи обласних управ, які були створені військовою адміністрацією в період літніх місяців 1941 р. і передані цивільній владі РКУ. Проіснували обласні управи до кінця 1941 р. - початку 1942 р.
Певну складність при аналізі організаційної структури окупаційного апарату влади становлять особливості німецько-українських перекладів тогочасних означень. Частина німецьких термінів не має відповідних аналогів в українській мові. Про існування обласної ланки управління в окремих регіонах України свідчить той факт, що у зверненнях німецьких комендатур до обласних управ зазначалася їх офіційна назва, наприклад, - «Gebietsverwaltung Winniza. Oblast». Слово «Oblast» присутнє в німецькій мові та поміж іншим означає «адміністративно- територіальна одиниця у СРСР». Таким чином, його використання доводить факт існування обласних управ, адже в іншому випадку німецькі урядовці відмовились би від цього означення. Окрім того, назва «Gebietsverwaltung» (обласне управління) так само, як і «Rajonsverwaltung» (районне управління), для німецьких органів управління не використовувалась.
Наявні архівні документи дають підстави стверджувати, що в період літа-осені 1941 р. фельдкомендатурами було створено чотири обласні управи - у Луцьку, Ровно, Вінниці та Житомирі. Організаційна структура жодної з існуючих обласних управ не була схожа на іншу.
На територіях на схід від Дніпра ці органи влади не створювались (окрім обласних земельних управ). Винятком є Кіровоградщина, де на документальному рівні простежуються окремі факти, що засвідчують спроби створення обласної управи. Зазначений обласний орган управління був сформований у відповідному адміністративному центрі Кіровоградщини в серпні 1941 р.252, 253.
Наявні архівні документи дозволяють стверджувати те, що обласні управи виступали як посередники між фельдкомендатурами й районними (міськими) управами. Голови районних управ звертались до обласного керівництва з проханнями сприяти отриманню від німецької влади певних дозволів. Так, голова районної управи в Торчині 1 серпня 1941 р. звернувся до обласної управи в Луцьку зі зверненням, у якому повідомив про факти масового пограбування місцевим населенням майна колишніх радянських установ та просив сприяти в отриманні від німецької влади «для Торчинської міліції дозволу на переведення в Торчині ревізії у населення для відбирання розграбленого майна». Керівництво обласної управи відмовило в цьому проханні, зазначивши: «Не можна просить про загальний дозвіл, а тільки треба подати конкретні особи. Внесок цей мусить бути скерований Районним комендантом міліції до обласної міліції»254.
У підпорядкуванні обласної управи в Луцьку перебувала обласна служба порядку - тимчасовий поліційний орган, на зміну якому вже в серпні 1941 р. готувалась допоміжна поліція255. Саме остання мала право проводити обшуки та інші оперативно- розшукові дії.
1 серпня 1941 р. була створена Вінницька обласна управа. Відповідно до наказу № 1 від 9 серпня 1941 р.